Нещадавно гостею нашої бібліотеки була Таміла Литвиненко - лікар за фахом та покликанням, гарна, талановита, обдарована багатьма талантами полтавчанка. В складний для України час змінила своє життя, про що свідчать її вірші.
Ти на війні, як в морі синій кит
Ти - дома, усе просто й зрозуміло
Тут поруч - рідний друг і побратим.
А ворог - там. Є й той, хто ніж у спину...
Ти знаєш, що робить і як робить,
Коли вогонь пекельний накриває...
Ти знаєш, як коли душа болить
І серце так надовго завмирає...
А дома... Дома... В мирі і теплі
Тобі усе знайоме й незнайоме...
Тому - назад! Ти знову рвешся в бій
Де все до болю так тобі відоме...
Хто там не був, той скаже: "Нащо це?"
Навіщо тобі та війна? Там пекло!"
Він не підставить там своє плече,
Коли здається, небо вже померкло...
Є й інші - руку завжди подадуть
Підтримають: і діями й словами
Біду і смерть від тебе відведуть
Молитвами... і це не завжди мами...
Є люди... просто люди у житті,
Які живуть, а не "ледь проживають"
Вони несуть тягар не в самоті
Єднаються і нас вони єднають!
І Україна встане із колін! Підніметься
І крилоньки розправить!
Велична! Горда! Краща із країн!
Ніколи вже не буде вона падать!
Ми розумієм: ми - її творці!
Під Божою благословенною рукою!
Народ! Український! А не в житті "гравці".
Ідем до перемоги! Не спокою!
Т.Литвиненко
Немає коментарів:
Дописати коментар