Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із пятирічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
У жовтні в літературно-меморіальному музеї Володимира Короленка члени моєї команди побували на мистецькому святі, у рамках проєкту «Духовна Полтава». Спочатку відбувся концерт, що складався із хітів 50-х років минулого століття, які повернули нас в дитинство, а людей старшого віку - в молодість.
"А може, вона сама його щастя?
Щастя!
Він довго гнався за ним, цим примхливим щастям довгих, виснажливих шість років, і що отримав? Біль і втрату.
Може все таки знову довіритися і спробувати ще раз?"
Моя улюблена письменниця Дарина Гнатко радує мене знову і знову.
Її книжки, як я й казала, - опіум.
Він не схожий на класичний жіночий роман, хоч без цієї книги не було б і самого жанру «жіночого роману», бо цей твір набагато серйозніший та глибший за змістом, але він не схожий на класичний роман «англійського реалізму», такий як творіння Діккенса або Текерея, хоча його з ними й пов’язують.
«Гордість та упередження» тим не менше став чи найвідомішим твором англійської літератури, бо історія полювання на женихів дівчатами сім’ї Беннет дуже подобалася молодим леді в усі часи та в усіх країнах, а містер Дарсі – це дотепна карикатура на «байронічного героя» популярного в ті часи.
Складно бути оптимістом, коли навколо лунають сигнали повітряної тривоги, багато сил йде на щоденну боротьбу з життєвими труднощами і треба допомагати не тільки собі, а й близьким.
Самотній сад.
Як смутна сльоза.
Сумний.
Сірий.
Сонце сховалось.
Зоря зірвалась.
І десь пустує місяць.
Боячись нового дня.
І лиш колискова.
Як мамина пісня.
Тихим музичним голоском.
Грає в моєму серці.
А сад стоїть самотній.
Сльозу пустив по світу.
Останній раз...
Альбіна Діденко, читачка бібліотеки
Продовжуємо публікувати матеріали волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
Моя команда закохана в Полтавський академічний симфонічний оркестр. На його концертах, де він щомісяця своїми новими музичними програмами дарує містянам і переселенцям море морально-емоційного задоволення, завжди повна зала.
Любов до свого народу, до своєї землі починається зі знання народних традицій, обрядів, звичаїв, зі знання багатої історії нашого народу. Наша рідна Україна – славна і героїчна земля. Оськільки в героїчному найбільше виявляється національний характер народу, його душевна краса, його талант, то такі сторінки історії особливо хвилюють і наповнюють нас гордістю. У минулому українського народу було таке неповторне й легендарне явище, як Запорізька Січ. «Ось вона Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають горді й дужі орли. Ось звідки розвивається воля і козацтво…»
.jpg)
"Якщо ти приносиш людям щастя, коли-небудь це щастя повернеться і до тебе."
Сильна книга.
Сильний фільм.
Раджу настійно прочитати і подивитися історію "Поки кава не охолоне" від представленого автора Тосікадзу Кавагуті.
Книга і фільм відрізняються!
Але обидва хороші і гідні вашого кругозору.
Не те щоб плакала, але це безперечно гарна історія, до якої я ще захочу повернутися, відновити пам'ять і нагадати собі, як все швидкоплинне, треба цінувати життя і людей у них.
За кілька останніх десятиліть українці почали виявляти неабияку цікавість до національних традицій, народного мистецтва, етнографічного одягу. Народний одяг – одна із важливих галузей матеріально-духовної, художньої культури народу. Історія народного вбрання приховує багато таємниць… «Українки минулого – як часто ми уявляємо їх у модних шатах», - зазначила користувачам бібліотеки-філії № 5 науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею Катерина Штепа і приємно вразила аудиторію національним авторським костюмом.