На мою долоню тихо сіло
Сонечко, наче брошка.
І запитало майже боязко:
«Ти мене, людино, не вб’єш?»
Тонкими лапками ледь ворушивши,
Завмерла... Їй затишно, я вірю.
Вас вітає бібліотека-філія №5 Центральної бібліотеки ПМТГ
На мою долоню тихо сіло
Сонечко, наче брошка.
І запитало майже боязко:
«Ти мене, людино, не вб’єш?»
Тонкими лапками ледь ворушивши,
Завмерла... Їй затишно, я вірю.
Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера та нашого активного читача Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». У наш такий непростий час одним із напрямків моєї програми є музикотерапія. У рамках проєкту "Творчість - дар Божий" побувала моя команда під назвою «Радість» нещодавно на концерті симфонічного оркестру Полтавського фахового коледжу мистецтв ім. М. Лисенка, якому нині 123 роки.
Полтавщина – край багатий на таланти, який подарував Україні та світові чимало видатних особистостей. Однією із таких яскравих зірок, чиє ім’я стало символом духовності є Ніна Уварова – хореографиня та фольклористка, етнографка та педагогиня. Вона більшу частину свого життя присвятила танцювальному мистецтву та культурному розвитку своєї Батьківщини та стала справжньою берегинею полтавського танцю, наполегливо та турботливо зберігала вокально-танцювальні композиції, що народилися на основі місцевих звичаїв.
Сьогодні на зупинці незнайомий чоловік подарував мені квіти — букет із конвалій та жасмину.
— Це мені? — перепитала я, здивована.
Він посміхнувся, кивнув і запитав:
— Як тебе звати?
— Альбіна.
— У перекладі з латині — біла, чиста діва. Просто будь щаслива, Альбіна.
Вже вкотре в читальній залі бібліотеки – філії № 5 зібралась спільнота людей, яким цікава психологія і в якій кожний знаходить щось своє від академічних досліджень до практичних життєвих порад . Цього разу психолог Дмитро Медвєдєв почав розкривати тему дуже актуальну для всіх «Як помилки перетворити на досвід». Він навів приклади з життя видатних людей (Вінсент ван Гог, Марія Кюрі, Христофор Колумб, Нікола Тесла) та наголосив, що навіть генії робили прорахунки, які часто ставали рушіями нових відкриттів.
Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
Моя команда продовжує відвідувати виставки декоративно-ужиткового мистецтва, відкривати нові імена. Нещодавно відвідали музей Володимира Короленка. У рамках проекту "Творчість - дар Божий" моя команда подивилася персональну виставку "Симфонія дерева" Сергія Щербаня, інженера-будівельника, для якого робота з деревом - відрада для душі.
Холодні краплі —
мов ніжна сповідь,
На душу хлюпає
цілюща повінь.
Хай небо гримить —
мені те до ладу,
У гуркоті грому
я бачу розраду.