пʼятниця, 26 липня 2024 р.

Хоку від нашого читача


Тільки упертість і рішучість
Воістину всесильні. І вони 
роблять нас вільними.

Несу свій хрест.
Куди? Чому? Навіщо?
Про це не зна ніхто
хіба Всевишній.
                                                                                         Юрій Йолкін


.

середа, 24 липня 2024 р.

Літературні цікавинки

«Енергія Кольору»

Продовжуємо публікувати матеріали волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Сьогодні поговоримо про сучасне образотворче мистецтво Полтави.

Полтавця Юрія Панкевича, лауреата премії імені Паїсія Величковського,  знаю вже декілька років. Його батько Андрій Миколайович умів малювати, а з мамою Осипою Стефанівною вони полюбляли випилювати лобзиком фігурки тварин і казкових персонажів.

понеділок, 22 липня 2024 р.

Етнографічна бесіда «Взуття у фольклорі, народних звичаях і обрядах Полтавщини»

 

Продорвжуємо публікацію матеріалів  волонтера Оксани  Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Вже не один місяць триває проєкт «Про  українську культурну спадщину» спільно із бібліотекою № 5 і  Полтавським  обласним краєзнавчим музеєм ім. В. Кричевського, як один із найкращих моєї авторської програми 2024 року. У липні завідувач відділу етнографії цього закладу культури Марія Пісцова високопрофесійно  і з чудовим настроєм провела відеопрезентацію «Взуття у фольклорі, народних звичаях і обрядах Полтавщини» для переселенців та полтавців.

"Вегетаріанка" (книжка)

Люблю поїсти.

Упевнена ви теж.

Без різниці що і кого.

Аби смачно і з користю для здоров'я!

Але часто грішу.

Жирне.

Гостре.

Дуже-дуже калорійне вбираю у свій шлуночок.

субота, 20 липня 2024 р.

Хоку від нашого читача

Поезія – музика слів,
музика – поезія нот.
Як багато вони мають чеснот.

Хто як себе оцінює, 
таку вартість і має,
подібне ж оточення і шукає.
Юрій Йолкін

четвер, 18 липня 2024 р.

«Хто впіймався в об’єктив?»

Найзаповітніша мрія людини – літати. Як птах – високо і вільно. Ось чому птахи завжди захоплювали і привертали увагу людей. Ми не можемо уявити собі весну без пташиного співу, теплі літні ночі без тьохкання солов’їв, ліси без кування зозулі, чи степи без орлиного клекоту.

А в наших містах живуть вірні супутники людини – горобці, голуби, ворони, гайворони та багато інших птахів. Усі вони милують око своїм забарвленням – часом яскравим, а інколи – скромним, але витончено шляхетним.