Бібліотека - відкритий публічний простір для кожного

Співачка

Вона співала, ні - летіла

І руки - крила - догори,

Вона просила і молила

"Цілуй її, цілуй її!"

І палко так застерігала,

Що молодість не вернеться уже,

Вона співала, душу мою рвала, 

І по щоці повзла сльоза вужем.

І душу так сльозами я умила,

Співачко, я Вам дякую за те,

Що ви себе не пожаліли,

Що любите так пісню над усе.

Наталія Мотузюк, бібліотекарка

Читачі рекомендують

Альбіна Діденко

"Привіт усім, сьогодні у мене для ВАС всіх цікавеньке. Це книга про життя самого мотивуючого проповідника про Бога, про людину, яка не злякалася перешкод на своєму шляху, чудового сина, шкідливого брата, добросердечного друга, однокласника, і головне НАТХНЕННИКА ЗА ЖИТТЯ. Всі знають хто це? Отож нагадаю =) мова про Ніка Вуйчича. Гадаю Вам це про щось говорить=) і це найкращий подарунок для мене, що він справжній ВОЇН своєї долі і саме від нас залежить чим саме,  #you бажаємо наповнити своє життя. Але у Ніка це було не відразу. Не відразу він сприйняв себе. Не відразу полюбив. Не відразу зрозумів сенс пошуку. Не відразу порозумівся із Богом. Не відразу все, - що зараз відбувається у житті самого Ніка і є "подарунком із неба"...

Для цього... йому довелося добре і кропітливо попрацювати над собою і навколишнім світом через свій космос. Ви знаєте... я сама довгий час була ображена на Бога, але до того, любила з ним розмовляти, ні одного дня, ночі не могла в прямому значенні цього СЛОВА не помолитися. Мама навіть лякалася :-) кожного вечора, рівно о 17:00 годині, я приймала позу смирення і починала молитися.

Позднею осеннею порою

Тлеет жухлая уставшая листва

И пружинистою губкой под ногою

Чавкает умершая трава.

Чернотою лакированной сверкают

Голые холодные стволы.

Непроглядной серой тучей накрывает

На зиму уснувшие сады.

Наталія Мотузюк, бібліотекарка 

Читачі рекомендують

Альбіна Діденко

"КХэллоу всім ажнабійкам нашим українським :-), що в перекладі з ліванського  "іноземка", ох і прекрасно нас таки величають султани-мусульмани, для них ми Роксоланочки в паранджаночках, ганчірочка на оченята і гуляй собі сміливенько. Ні в якому разі(!) не хочу образити іншу країну своїми латентними вираженнями. Книга справді побудована на жартівливому жанрі, що без сатиричної нотки, тут таки не обійтися. Але, окрім гумору тут присутня і розгорнута форма ліванського говору, ось деякі із них (Ліван-Україна):

1) ШАТРА- МОЛОДЧИНКА;

2) УАХІД- СИН КОТРИЙ БЕЗ ПАРИ;

3) ХАЛАС- КРАПКА;

4) АЛЛАХ-БОГ(можливо хто не зна :-));

5) АЙ ЕМ ГРУТ- це коли не знаєш, що відповісти, просто занеси собі в нотатник і промовляй в будь-якій ситуації. Бува, їдеш в тролейбусі і якийсь дядько чихане, так і ти у відповідь йому з дуже серйозним обличчям: ай эммммммм грут. Також можна використовувати і замість матюка. 
І культурно, і гідність врятуєш :-) ;

6)ХАБІБТІ- ласкаве звертання до незнайомої людини. В нас прийнято: Ей ти, як там тебе... мммммм... ходи туди, і все буцім-то;

7) КІФАК/КІФІК(чол/жін)- ЯК У ВАС СПРАВИ.

8) МЕРСІ-ДЯКУЮ.

Мені подобається ця книга, бо вона багата на іноземні мови, менталітет цієї країни не має обмежень. Люди, як описує сама авторка - вільні (це як подивитися і з якого боку) і не мають за собою лантуха накопиченого мотлоху. Тобто віруючі, а там де віра—немає місцю образи. І звісно, що гумору, тут дійсно вдосталь :-) я називаю це правильною стрілою в бік черевної порожнини за допомогою лоскотного сміху. Смійтеся та хутчіш одружуйте на собі ліванців, хлопці колоритні, свекрухи та мами чоловіків, як манна кашка, що впала з неба. Амінь. Це не жарт, якщо що."

                              Альбіна Діденко

Підсумки Бюджету участі

Ми любимо своє місто та сподіваємося, що Полтава незабаром ввійде в топ кращих міст Європи. А досягти цієї мети нам допоможе Інститут розвитку міста та міська програма Бюджет участі. Впродовж двох тижнів наша бібліотека стала осередком голосування за проєкти ініціативних груп. Нас відвідало більше ніж 100 активних небайдужих жителів Полтави. Ми раді, що корисні громаді.

Зверніть увагу