Жива вода Наталії Баклай

Свято музики в Полтаві

Продовжуємо публікацію матеріалів активного волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Поговоримо про музикотерапію.

Музика самостійно доносить естетичну красу.

Юрій Покальчук. Перекладач

З творчістю культового письменника XX ст. Хорхе Луїса Борхеса українських читачів познайомив Юрій Покальчук, він був залюбленим у рідну й латиноамериканську літератури.  У 1970-х роках відвідав країни Латинської Америки, Нікараґуа і відтоді, як зазначали його друзі, почав барвисто одягатися, носити чорні окуляри й танцювати. Як журналіст об’їздив 38 країн. Праця «Сучасна латиноамериканська проза» (1978) за радянських часів була єдиною україномовною монографією про латиноамериканську літературу. Вільно володів польською, англійською, іспанською та французькою мовами. Читав лекції в Англії, США, Канаді, Аргентині, Бразилії, Португалії, Іспанії, Польщі. Переклав твори Ернеста Ґемінґвея, Хуліо Кортасара, Жоржі Амаду, Маріо Варгаса Льоси, Ред’ярда Кіплінга, Артура Рембо.

Відгук на прочитану книгу. Семюел Пепіс «Щоденник»

Англійський державний діяч XVII ст. Семюел Пепіс став відомим після того, коли  на початку XIX ст був розшифрований і опублікований його щоденник. Напевно, немає іншого такого літературного пам’ятника де найкращі та найгірші сторони життя епохи змальовуються одночасно із убивчою іронією, м’яким лукавством і якоюсь дитячою безпосередністю.

Автор то жартома пропонує бідним жінкам продати йому своїх дітей (у Пепіса дітей не було), описує сварки із дружиною , або розповідає про те, як йому дають хабара дрібними монетами, що викликає в нього досаду.

Колись Вальтер Скотт казав: «Коли я не міг писати, то відкривав Пепіса», тому просто відкрийте Пепіса.

читач бібліотеки Євген Чумак

 

Парк Котляревського

Продовжуємо публікацію  кореспонденцій  волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Це 260 матеріал.

21 березня розпочався період екскурсій під відкритим небом для переселенців у рамках проєкту «Духовна Полтава». Вперше екскурсія відбулася у парк імені Івана Котляревського.

Коко Шанель: стильна та вільна

Свято Явдохи

Продовжуємо публікацію статей та кореспонденцій активного волонтера Оксани Кравченко в циклі «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Першого березня за старим стилем, а 14-го за новим — це день преподобної мучениці Євдокії або, як селяни кажуть, «Явдохи». Згідно з народною традицією — це перший день весни. 

Унікальні кольори в українській мові

Мода в одязі Середньовіччя

Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко  із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Сьогодні розмова піде про моду в одязі наших предків.

11 березня організувала першу виставку персональну Івану Герцуню, науковому співробітнику науково-масового відділу Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка «Лимарство крізь сторіччя: Реконструкція одягу та взуття  останньої чверті ХV століття – початку ХVІ століття  в Італії та на Україні». 

Говорили про жіночі прикраси і не тільки…

Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Нині розмова піде про прикраси із бісеру.

Найперші прикраси-обереги робили з зубів тварин, бивнів, з черепашок, бурштину або інших матеріалів, що щедро постачала навколишня природа. 

«Категорія любові в житті Володимира Короленка»

Продовжуємо публікацію інформацій волонтера Оксани Кравченко із  багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Таку назву мала бесіда у музеї письменника, яку майстерно провела нещодавно для переселенців із Харкова та Лисичанська  Леся Головко, науковий співробітник цього музею у рамках проєкту «Духовна Полтава». 

Цитата тижня

 

Світ духовності і краси

Березень багатий на свята. Напередодні дня народження Ліни Костенко, відомої української поетеси, в читальній залі бібліотеки-філії № 5 відбулася зустріч студентів фахового медико – фармацевтичного коледжу Полтавського державного медичного університету з  відомим в Полтаві театральним колективом «Рубікон».

Гарного настрою!

Цей березневий день нагадує кожному з нас, наскільки важливі жінки від першої й до останньої миті нашого життя, з їх помірністю, материнською любов'ю і мудрістю. Дякуємо вам всім за наповнення цього світу світлом і радістю. Сьогодні в нашій бібліотеці заквітла Зантедехія ефіопська, витончена біла кала, яка уособлює чистоту і піднесеність почуттів.

 

Берегиня українського роду

Україна. Жінка. Мати… Як багато значать ці слова для кожного з нас. Як глибоко западають у душу. Як гордо ми промовляємо їх. Роль жінки в українській історії надзвичайно велика. У прогресивному поступі України вона завжди займала чільне місце. З часі Трипільської культури жінки української землі стають берегинями роду, незаперечними авторитетами і майстринями у створенні матеріальних і духовних набутків суспільства. А з часів піднесення Київської держави до нас дійшли звістки про перших славних жінок нашого роду. 

Пам`яті першого космонавта незалежної України присвячується

Продовжуємо публікацію кореспонденцій нашої постійної дописувачки Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Я познайомилася із першим космонавтом незалежної України, коли він був у 1998 року в  Полтаві  і завітав до Полтавського військового  училища зв`язку, де тоді працювала у відділі виховної роботи. От півдня його перебування  на гостинах у військових  його супроводжувала. І радісно, що полтавці згадали про таку непересічну особистість, героїчну людину і душу просту та щиру у спілкуванні.

«Весна надії»

Продовжуємо  цикл нарисів «Моя Полтава – мої роки і спогади» волонтера Оксани Кравченко про талановитих діячів мистецтва краю.

2 березня у бібліотеці-філії № 5 відбувся поетичний вечір «Весна надії», який розкрив багатогранність талантів красивої і безмежно обдарованої полтавки Марфи Буторіної для переселенців із Харкова та області  і Лисичанська.

Про полтавські галушки та вареники

Продовжуємо публікацію кореспонденцій та нарисів із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади» волонтера та нашої постійної дописувачки  Оксани Кравченко.

На початку березня продовжив роботу проєкт «Музейна корчма», започаткований влітку минулого року спільно із Полтавським обласним краєзнавчим музеєм ім В. Кричевського та бібліотекою-філією № 5.

«Вареники – хваленики, всі їх хвалять та не всі варять»

Проєкт «Музейна корчма» продовжив свою роботу. Марія Пісцова, завідувачка відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського, розповіла користувачам бібліотеки-філії №5 про п’ятий випуск брошури «Традиційні полтавські страви», який присвячений вареникам та галушкам. 

Тичина. Художник

Ретроспектива на відстані 40 років

Продовжуємо публікацію матеріалів із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади» волонтера і читачки Оксани Кравченко.

Нещодавно в Полтавському художньому музеї(галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відкрилася масштабна ретроспективна виставка, котра показує ідеї, зміну поглядів, технік митця Григорія Волкова, члена правління ПОО НСХУ, художника і педагога, громадського діяча, генератора ідей та проєктів обласної організації художників.

Про Патріота (до роковин в Бучі)

 Жив чоловік на ймення Круча,

А був він з роду козаків.

Страшнеє лихо сталось в Бучі,

Чужинець Зло туди привів,

Чому тривога душу крає,

Бо неспокійно на Землі...

"Сім’ю, будинок, статок маю,

Але так сумно щось мені"-

Це він подумав, і поринув

У спогади свої і почуття.

Його дядьки і дід загинув

Заради миру і життя.

І ось прийшла нова навала,

Ще гірша, ніж була колись.

Усю Планету вмить зірвала!

І сам собі сказав: "Займись

Не болтовнею, словом, ділом.

Роби, що можеш ти робить!

Прикрити друга своїм тілом,

Вкраїну рідну боронить!

Не треба осторонь стояти...

І суть не в тім, хто де живе.

Нам Мир потрібно всім плекати!

Я буду в лавах ДШВ!"

читачка бібліотеки Зоя Пантелійчук