Дякуємо відвідувачам бібліотеки, які прийняли участь у флешмобі "Рідна моя Україна".
Цикл «Моя Полтава - мої роки і спогади», що стартував минулого року, успішно пройшов випробовування карантином і продовжує жити, завдяки його авторці, нашій багаторічній читачці Оксані Кравченко.
Полтава – мальовниче місто з древніми будівлями минулих століть і сучасною архітектурою, багатим рослинним світом у численних парках та скверах. Немало її парків обвіяні історією. Найстаріший з них – Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога».
Наукові співробітники літературно-меморіального музею І.П.Котляревського багато років досліджували шлях Т. Г. Шевченка в Полтаві. Перше заочне знайомство Шевченка з Полтавою відбулося через «петербурзьких полтавців» в найщасливіший період життя і творчості - «академічний».
Книгою мого дитинства була «Старосвітські батюшки та матушки» Івана Нечуй-Левицького. Навіть зараз, я вважаю, що цей твір найвидатніший з усіх написаних автором. Зовсім не тому, що там діє мій улюблений персонаж неперевершений жартун отець Мельхиседек, бо з роками я став краще розуміти нюанси поведінки усіх персонажів, а скоріше тому, що дивуюсь майстерності Нечуя-Левицького, котрий зумів у невеликій за обсягом книжці показати життєвий шлях двох родин українського духовенства (Харитона Моссаковського та Марка Балабухи), при цьому не оминувши жодної важливої події, але й розгорнути широку картину життя невеличкого провінційного Богуслава та його околиць.
Продовжуємо цикл нашої землячки Оксани Кравченко «Моя Полтава - мої роки і спогади», започаткований минулого року. У серпні подаємо коротенькі спогади про події культурного життя Полтави.
Справді у нашому місті живе такий майстер - золоті руки Михайло Бугрій. Коли побачила його вперше у Полтавській обласній бібліотеці ім. І. П. Котляревського на вернісажі, то здалося, що це велетень, який немов потрапив у наше століття з легенд, захотілося познайомитися з цим дужим і привабливим чоловіком, обличчя якого світилося щастям, котрий виглядав на фоні полтавських чоловіків-амеб якимось нереальним.
