Ми всі в житті ласуни, любимо поїсти щось смачненьке, як правило, солодке. Цукерки, тістечка, морозиво дуже смакує кожному. Але ми не завжди задумуємося, що є натуральні солодощі. Це – мед, один із найдавніших і найкорисніших продуктів, який відомий людству.
Коли почалася історія бджільництва - невідомо. Ученими було знайдено бурштин, який налічує 15 мільйонів років.
.jpg)
Концерти артистів Полтавської обласної філармонії завжди є позитивними і душевними. У вересні ми побували на концерті «Звучать пісні багаті іменами», який блискуче показав пісенно-танцювальний ансамбль «Полтава» Полтавської обласної філармонії.
"- Не подобається! - запально
вигукнула вона, вислизаючи з-за столу і важко дихаючи.
Вигукнула була справді, бо, незважаючи ні на що, все-таки подобався їй цей кремезний полковник, вабив і притягував до себе уважно-задумливий погляд тих незабутніх синіх очей.
Очі, погляд яких почав переслідувати її у снах... очі, в глибинах яких таїлася якась незрозуміла сила, і сила та змушувала її серце завмирати і тремтіти, а думки - безпорадно плутатися."
Нова історія від авторки Дарини Гнатко, особисто для мене подарунок - завжди.
.jpg)
Зачитані книги, зазвичай, на полицях не затримуються, але ж декілька нам вдалося відшукати. Їх передають, практично, із рук в руки. І приємно те, що це видання сучасних українських авторів: В.Лиса, Н.Фіалко, Д.Гнатко, Л.Дашвар. Інтерес до української книги зростає. Читати такі книги не менш цікаво, а й важливо, бо відчуваються емоції, хвилювання та настрій людей у певний період.
Ці твори про долю людей і про те, що незалежно від життєвих обставин та від того, що відбувається у світі важливо залишатися чесним, небайдужим та готовим завжди прийти на допомогу. Сподіваємся на поповнення фонду сучасною українською літературою!
Полтавський краєзнавчий музей імені В.Кричевського – один з найстаріших в Україні. В ньому налічується близько 300 тисяч експонатів. Музей володіє найбільшим зібранням пам’яток і предметів історії, археології, природознавства, етнографії і культури. Про одну з колекцій – літургійний посуд євхарийстійного призначення розповіла користувачам бібліотеки-філії №5 науковий співробітник музею Ірина Власенко.
Серед оповідань О.Генрі дуже важко вибрати найкраще, всі вони по своєму шедеври.
Але одне все ж для мене було втіленням літературного генія автора – це «Улісс і собачник». У ньому сплелися найкращі творчі риси О.Генрі: тонкий, вишуканий гумор, інтелектуалізм (сюжет адаптує міф про Улісса і Церцею до реалій життя сучасної автору Америки), влучність епітетів і порівнянь: «Цю собаку звуть Пушок… кривоногий, товстозадий холодець…, він спить з Марілою у ліжку», і як завжди несподіване закінчення «Квиток до Денвера» – «Давайте два - закричав собачник.»
Надзвичайно смішний випадок: собака не друг людини, а її господар.
Євген Чумак, читач бібліотеки
"Якесь передчуття ледве чутно шепотіло їй, що в ньому, саме в цьому високому сильному красені, в ньому єдиному у світі знайде вона заспокоєння для свого серця неспокійного, і він один зможе загоїти її глибоку рану.
Не той, що залишився в тісній убогій келії, чекаючи чернечого постригу, хто відштовхнув її від себе холоднуватими словами не висловленого докору, а цей, хто хвилював від першої зустрічі, в обіймах якого вона оживала, і поруч із яким мстиве зло в серці слабшало."
Дарина Гнатко, як я й казала, інтригує новою історією і надихає на кохання в закритому серці під замок.
"За що був Влизько розстріляний? - запитував Віктор Петров, автор публікації, яка побачила світ 1959 р. в Нью-Йорку. - У О. Влизька не було антисовєтського минулого Косинки. Він не брав участи в збройній боротьбі проти совєтської влади в роки селянської війни, і критика не мала приводу називати його "трипільським бандитом". Знов-таки О.Влизько не займався перекладами з латинської мови і цим не виявляв буржуазну суть поета, який відгороджується від сучасности».
З нагоди Дня українського кіно та 130-річчя з дня народження О.Довженка 12 вересня в нашій філії демонструвалася кінострічка "Мої думки тихі".
Кінокартина «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча отримала нагороду на фестивалі Santa Monica Film Festival в США. Як повідомляє Укрінформ, її назвали найкращим міжнародним ігровим фільмом. В ньому поєднуються елементи комедії та драми, це справжня змішана палітра почуттів і емоцій. «Фільм дуже смішний і життєвий!!! Рекомендую усім обов’язково.» «Цьому кінофільму не потрібні гучні слова, краще його просто подивитися!» - діляться глядачі.
.jpg)
Продовжуємо публікацію матеріалів із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади» волонтера і активної людини Оксани Кравченко, яка на пенсії не сидить на лавочці, а займається корисною роботою для перселенців. Через її руки пройшло 7 поколінь переселенців із різних областей України.
На початку вересня члени моєї команди із Харкова та Лозової побували у літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського на двох заходах, у рамках нового проєкту «Іван Котляревський – гордість Землі Полтавської».
Продовжуємо публікувати матеріали волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
У вересні розпочав роботу новий тренінг із Дмитром Медвєдєвим у бібліотеці-філії № 5 під назвою «Стосунки між різними поколінням: як будувати, що заважає, спільні і різні цінності». За 2 роки співпраці ми пройшли багато тем, однак ця цікава всім полтавцям і переселенцям, бо стосується кожної людини. Цей тренінг складається з 3-х блоків і буде тривати протягом вересня по вівторкам.
Вже давно жінки є успішними, сильними, незалежними, розумними і талановитими, і ще багато якостей можна перераховувати, але в усьому світі є жінки, які зуміли зробити щось першими, досягти успіху і визнання у своїй справі.
Мистецький простір традиційно був «чоловічою територією». Якщо жінки й потрапляли на сторінки історій мистецтв, то радше в ролях моделей, муз, а часом іще дружин або супутниць художників. Але ж майже в усі часи існували й художниці, яскраві, талановиті, відважні, хоч і не завжди рівні серед рівних. Та надто мало ми знаємо про них нині.
"Це гра на очікування.
Питання, хто спробує взяти владу і як вони нею скористаються.
Оскільки страх - великий мотиватор."
Попереджаю, це серія!
Якщо є бажання читати далі, ласкаво прошу.
Авторка Тагере Мафі пропонує нам, читачам, ознайомитися з історією кохання Джульєтти й Адама.
Таку назву має спільна виставка живописних творів подружжя Івана та Влади Герцунів, що експонується в читальній залі бібліотеки-філії № 5. Іван Герцунь – науковий співробітник Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка, Влада Герцунь – бібліотекарка бібліотеки-філії № 9 ЦБ ПМТГ. Головними персонажами робіт є гноми – підземні жителі з європейського фольклору та краєвиди їх легендарних місць проживання.
Віру Вовк та Зою Лісовську об’єднує багаторічна дружба та щира любов до України. Скільки б разів не змінювали країни, вони пронесла щиру любов до своєї Батьківщини та українства, стали хранителями коду української нації. Завдяки їх старанням та боротьбі про Україну та українців знають у всьому світі.
Продовжуємо публікувати матеріали нашої багаторічної читачки та волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Сьогодні розмова піде про незвичну екскурсію, адже це віртуальна мандрівка поховальною камерою доби бронзи, на якій вперше побували переселенці.
"І моя краса, якою б вона не була, для єдиного чоловіка, для мого коханого."
Знову і знову я читаю українську письменницю Дарину Гнатко, від якої не можу відійти ні на крок, її книжка "Проклята краса" мене зачарувала!
Таке відчуття що я дивлюся фільм.
Це Дар.
Талант.
"Життя покаже.
Ти тільки будь сильною, не дозволяй болю і підлості цього чоловіка і тієї жінки зламати тебе.
Будь сильнішою за них, будь сильнішою за власний же біль, і доля обов'язково винагородить тебе щастям."
Українська письменниця Дарина Гнатко знайомить мене, читачку, зі своєю книжкою, що має назву "Радислава. Історія одного кохання" - сюжет якої побудований на жіночій владі за серце чоловіка.
У Польщі Шимборську за її унікальне відчуття прекрасного й шляхетну вдачу називали «зіркою поезії» та Моцартом літератури. У 1996 році в Стокгольмі, під час вручення Віславі Шимборській Нобелівської премії, її представили як «першу даму» польської поезії. «Вісці ця Нобелівка просто належала», – прокоментував цю новину інший видатний поляк Станіслав Лем.
73-річна поетка сприйняла новину про нагородження з певною іронією: «Надіюсь, мені не поперевертається в голові».
Продовжуючи проєкт про національну спадщину, в бібліотеці-філії № 5 відбулася зустріч з науковицею Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катериною Штепою. Присутні з цікавістю прослухали розповідь про літні свята та рослинні обереги. Одне з найколоритніших та найцікавіших свят, було свято Івана Купала. Купальську ніч вважали чарівною, вірили, що трави, зібрані на Купала, мають особливо цілющі властивості.
Продовжуємо публікацію матеріалів нашої постійної дописувачки і волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Сьогодні поговоримо про мій улюблений танок і музику Танго.
Моє перше знайомство з танго відбулося в 5 років, коли почула пісню «Гуцулка Ксеня» по радіо. Її роками співала вся моя велика родина. Ця українська пісня-танго стала однією з найвідоміших українських пісень у XX ст. у світі.
«Буремні дев’яності» К.Прічард – це роман не просто про золотошукачів Австралії.
Це роман про австралійців – тих, що шукають золото, тих, що його добувають і навіть тих, що скуповують його і наживаються за рахунок праці двох попередніх.
Це роман не просто про життя на приїсках трьох сімей головних героїв (Гаугів, Брайрлі, Робійярів), але і про людей, які з’їхалися майже з усіх країн тодішнього світу в надії знайти золото, розбагатіти, але для більшості із них ці надії були примарними.
Це роман про те, що часто вода буває дорожча за золото, хоча іноді золото дорожче за життя людей.
Це роман про …… ціну, яку доводилось платити за цінний метал, бо його вартість – це тільки частина ціни.
Так, хтось знайомий з авторкою Крістіною Лорен?
Якщо так, звякніть.
Ні?
Що ж, коротко опишу.
Насправді це не один автор, а цілих два.
Крістіна окремо, Лорен окремо.
Дві подруги і колеги одночасно.
Пишуть любовні романи в тандемі.
Продовжуємо публікувати матеріали волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
Нещодавно у літературно-меморіальному музеї В.Г. Короленка відбулася презентація виставки, присвяченій флорі та фауні. Її ініціювали дві художниці, членкині НСХУ Олена Пушкарьова та Світлана Олійник, які є подругами по цеху і в житті.
Літо – улюблена пора року багатьох. Перше, що приходить на думку, це тепло та сонце, які роблять дні яскравими та енергійними. Літо надає можливість насолоджуватися природою – цвітінням квітів, шелестом листя і співом пташок. Літні вечори наповнені казковою атмосферою заходу сонця, завжди надихають на романтичні враження. Це також пора подорожей, що робить літо часом для нових відкриттів і пригод. Загалом, літо – час, коли можна забути про справи і насолоджуватися кожним моментом. Кожен місяць літа особливий по-своєму.
Птахи, то диво, що вражає дивовижністю форм, кольорів, співочим різномаїттям. З цим погодилася група користувачів бібліотеки-філії № 5, внутрішньо переміщених осіб – представників Гуманітарного штабу Северодонецького району Луганської області в м. Полтава, які завітали до читальної зали, щоб відвідати фотовиставку «Хто піймався в об’єктив?». Автор, Олена Штитьова, приділила на своїх світлинах особливу увагу різноликому світу птахів, які мешкають в нашому місті та на його околицях. Відвідувачі були вражені біорізноманіттям нашого краю. Фотовиставка всіляко пропагує виховання любові і дбайливого ставлення до фауни, зокрема до пернатого світу.
.jpg)
Продовжуємо публікувати матеріали волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Розмова піде про образотворче мистецтво Полтави.
4 липня відкрилася ретроспективну персональна виставка Євгена Курбали, члена НСХУ (1983 р.), живописця, художника-монументаліста, графіка, іконописця. Цього року йому виповнюється 75 років. Відкрили її в Великій виставковій залі ПХМГМ ім. М. Ярошенка напередодні ювілею автора, що відбулося в Полтаві вперше, адже зазвичай це роблять у сам день ювілею, чи пізніше .
Це слова Михайла Слабошпицького, відомого українського письменника, критика, публіциста, автора трьох із половиною десятків книжок різних жанрів. Його твори виходили в іноземних перекладах. Він - лауреат низки престижних літературних премій, а також - Національної премії імені Тараса Шевченка за роман-біографію "Поет із пекла (Тодось Осьмачка)».
Продовжуємо публікувати матеріали волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Сьогодні поговоримо про сучасне образотворче мистецтво Полтави.
Полтавця Юрія Панкевича, лауреата премії імені Паїсія Величковського, знаю вже декілька років. Його батько Андрій Миколайович умів малювати, а з мамою Осипою Стефанівною вони полюбляли випилювати лобзиком фігурки тварин і казкових персонажів.
Продорвжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
Вже не один місяць триває проєкт «Про українську культурну спадщину» спільно із бібліотекою № 5 і Полтавським обласним краєзнавчим музеєм ім. В. Кричевського, як один із найкращих моєї авторської програми 2024 року. У липні завідувач відділу етнографії цього закладу культури Марія Пісцова високопрофесійно і з чудовим настроєм провела відеопрезентацію «Взуття у фольклорі, народних звичаях і обрядах Полтавщини» для переселенців та полтавців.
Люблю поїсти.
Упевнена ви теж.
Без різниці що і кого.
Аби смачно і з користю для здоров'я!
Але часто грішу.
Жирне.
Гостре.
Дуже-дуже калорійне вбираю у свій шлуночок.
Найзаповітніша мрія людини – літати. Як птах – високо і вільно. Ось чому птахи завжди захоплювали і привертали увагу людей. Ми не можемо уявити собі весну без пташиного співу, теплі літні ночі без тьохкання солов’їв, ліси без кування зозулі, чи степи без орлиного клекоту.
А в наших містах живуть вірні супутники людини – горобці, голуби, ворони, гайворони та багато інших птахів. Усі вони милують око своїм забарвленням – часом яскравим, а інколи – скромним, але витончено шляхетним.
Самотній тато.
Самотня мама.
Сердечна.
Безсердечний.
За мотивами книги від автора Чарльза Грабера "Добрий медбрат" зняли фільм на реальних подіях.
Про романтику піратського життя написано сотні книг і знято десятки фільмів. Чорний прапор із білим черепом, чорна пов'язка, корабель. Корабель обов'язково – бо без нього він ніякий не пірат, а сухопутний розбійник. А те, що пірат носив чорну пов'язку, не завжди означало, що він одноокий. Чорна пов'язка виручала під час стрільби – не треба було мружити око, аби прицілитись. А ще їм часто доводилось з освітленої сонцем палуби спускатися у темний корабельний трюм, і щоб миттєво зорієнтуватися в темряві, пірат усього лиш зсував пов'язку.
Нещодавно побували на сольному концерті співака Ігоря Години з концертним ансамблем «Чураївна» в Полтавській обласній філармонії, у рамках проєкту ««Пісенна Полтавщина», що пройшов у колі друзів-колег та родини. У репертуарі співака яскраві, самобутні твори – класичні, сучасні, народні. Виконує твори українською, італійською та англійською мовами.
«Одруження Фігаро» Бомарше читається легко і невимушено. Ця п’єса музична, пісні є органічною складовою твору. Автора називають «Дідусем французького водевілю» - музичної комедії.
Якщо говорити про сюжет, то він витриманий в дусі класичної італійської комедії «дель-арте»: тут є і Бригелла (Фігаро), дурний доктор (Бартоло), хитра субретка (Сюзанна), безталанний закоханий Арлекін (паж Керубіно), недалекий Панталоне ( граф Альмавіва).
