Діти з притулку.
Рігель і Ніка.
Зірка і метелик.
Зломлені й непокірні.
Коли я почала читати книгу "Сльозотворець" авторки Ерін Дум, ще не знала, що за нею вже вийшов фільм.
Мене захопила анотація.
Казкова історія про Творця Сліз.
Паралельно згадалася історія про ще одну повість, філософську казку "Тім Талер або Проданий сміх" автором якої є Джеймс Крюс.
Сльози і сміх - що у них спільного?
Почуття, емоції, відчуття.
І всі вони мінливі.
Від радості до горя.
Тобто немає якоїсь правильної реакції на плач і саму істерику.
Ми сміємося і в стресових ситуаціях, і плачемо без причини.
Це не пояснити.
Ні лікарю, ні Гуглу.
Свій стан ми розуміємо тільки самі.
І велика рідкість (шанс є), коли кожен із нас зустрічає свою другу половинку, схожу за станом світосприйняття на твій.
Рігель і Ніка залишилися без батьків у досить юному віці.
Похмурий і світла.
Їхні серця розбилися на тисячу дрібних уламків, тільки для того, щоб якнайкраще пов'язати свої долі.
Хлопець любить музику.
Грає на піаніно.
Тим самим умиротворяючи біль у головному мозку.
Дівчина любить комах.
Рятує від смерті.
Тим самим зберігаючи любов у красивій душі.
Різні?
Ні-а, вони ближчі, ніж є насправді.
Діти, дорослі, зрілі - всіх ріднить Зв'язок, який підходить за нашим спільним (на двох так-то) світоглядом !
І загалом найголовніший страх - не зуміти виправдати, довести свою любов до того, хто любить нас таким, яким ми і є.
Будемо.
І залишимося.
Стосунки це завжди трудомісткий процес роботи над собою.
І якщо ми знаходимо баланс, то зуміємо утримати той баласт, який сміливо називаємо Любов.
Ззовні і зовні.
Книгу як і фільм рекомендую прочитати, подивитися на свій розсуд і бажання.
Смійтеся.
Плачте.
І просто живіть далі.
Дякую за уважність.
Альбіна Діденко, читачка бібліотеки
Немає коментарів:
Дописати коментар