«Моя трагедія здебільшого в тому, що я гуморист» - говорив Бранислав Нушич (1864–1938), сербський прозаїк, драматург, есеїст, журналіст і дипломат.
Письменник прославився своїм талантом знаходити комічне й абсурдне у звичайному людському житті. На думку митця, «сміючись, людство прощається зі своїми вадами і з посмішкою крокує в новий день». Уся сатирична творчість Б.Нушича пройнята ідеєю вдосконалення суспільства і кожної окремої особистості.
«Роман «Радіо ніч» Ю. Андруховича захоплює з першої сторінки. Добре виписаний текст затягує. Тут є все: детектив, містика, соціально-політичні прояви, лірика, і кохання. Літературний твір місцями переходить в музичний. Головний герой – цікава людина зі сповненим пригод і подій життям. Деякі історичні події сьогодення майстерно вписані в сюжет роману.
Дякую пану Юрію за гарно проведений за читанням час! Голосую за цю книгу в проекті «Еспресо. Вибір читача»».
читачка Наталія Зайцева
Літературна спадщина української письменниці-емігрантки Докії Гуменної довгі роки була під забороною. І тільки на початку двохтисячних років в Україні почали видавати твори письменниці. На сьогодні у фонді бібліотеки-філіалу № 5 є два твори «Хрещатий Яр» та «Дар Евдотеї». За словами Д.Гуменної, її доля «не має нічого індивідуального, а повторює долю тих, що народилися в період перед революції і перейшли те, що було всім».
Продовжуємо цикл нарисів полтавки Оксани Кравченко «Моя Полтава - мої роки і спогади».
Влітку у відділі мистецтв Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського проходила друга персональна виставка художника-монументаліста Анатолія Блошенка. Володимира Кравченко, координатор проекту, багато років дружила з родиною Блошенків, тому такою хвилюючою і пристрасною була її розповідь про нелегкий життєвий шлях митця.
Були в мене і розчарування. Павло Загребельний відкрився дещо іншою гранню. А взагалі я вважаю,що ця книга буде більш цікава для людей мистецтва, письменства, тих, хто спілкувався з цими талановитими героями. Читається книга легко, але залишає, як на мене, відчуття тривоги та смутку. У номінації «Література для дорослих» книга Павла Вольвача «20+1, або Земля мертвих» гідна бути переможницею."
читачка Вельма А. К.
Жити так, щоб тебе пам’ятали нащадки, щоб твоїми справами пишалися покоління… В усі часи і в усіх народів світу особливою повагою користувалися серед людей заможні люди, котрі не шкодували віддавати частину свого капіталу бідним та знедоленим. До таких людей належать меценати.
Благодійництво в українській традиції займає значне місце. Відомими меценатами свого часу були інтелектуальні, високоосвічені, успішні люди. Петро Могила, Іван Мазепа, родини Терещенків та Ханенків зробили великий внесок у розвиток української культури, освіти, науки. Вони та багато інших шляхетних людей чимало зробили для розвитку вітчизняної промисловості, поліпшення медичної справи.
німецький філософ Артур Шопенгауер
Словникарство в Україні має кількасотлітню історію. У нашій мовознавчій спадщині невеликі рукописні словники часів Київської Русі, словники Лаврентія Зизанія (1596), Памва Беринди (1627), тлумачний словник Йосипа Каменецького (1798) та Івана Колтяревського до поеми «Енеїда»
Продовжуємо цикл «Моя Полтава - мої роки і спогади» нашої активної читачки і популяризатори Оксани Кравченко. Географія її героїв постійно розширюється і ми вже знайомимося не лише з цікавими і талановитими людьми обласного центру, а й зі всієї області. І поговоримо сьогодні про українську вишивку та її найвидатнішу представницю з м. Решетилівки.
«Рудий гарбуз осколком сонця
осяяв день осінній…»
Гарбуз уже кілька років не виходить із тренду, повернувшись до нашого столу, і вже став символом осені. Але крім запашного аромату у каві та пиріжках, цей соковитий плід є надзвичайно корисним.
Ми продовжуємо цикл нарисів полтавки Оксани Кравченко «Моя Полтава - мої роки і спогади». Це 35-й - ювілейний матеріал із цього циклу.
Люблю бувати у літературно-меморіальному музеї В. Г. Короленка, не лише тому, що тут багато нового і креативного у музейній справі, він є не один рік лідером у Полтаві серед музеїв, а просто через те, що тут працюють цікаві, інтелектуальні і хороші люди, професіонали музейної справи краю.