Продовжуємо публікацію матеріалів постійної дописувачки і волонтера Оксани Кравченко із циклу 2 Моя Полтава – мої роки і спогади». І знову мова піде про музику і композитора.
Його епоха була розквітом концертного піанізму і Ференц Ліст знаходився в авангарді цього процесу, розвинувши віртуозні технічні можливості. Як композитор, Ференц Ліст здійснив масу відкриттів в області гармонії, мелодики, форми та фактури.
Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Це 279 матеріал.
Кожне століття супроводжується сплеском нових напрямків і нових імен в образотворчому мистецтві. Сучасне мистецтво це – цілий каскад нових авангардних пошуків і рішень. Кожний художник – важлива складова регіональної ідентичності та культурного бренду сучасного міста.
«Здоров’я – найвище благо» -«Valetudo bonum optimum» стверджує латинське прислів’я. «Здоровий не знає, який він багатий» говорить українська приказка.
Про віруси та бактерії, про імунітет, про здоровий спосіб життя йшла розмова в бібліотеці-філії № 5. Цікаво, доступно, пізнавально дітям із шкільного табору «Дружба» розповідали Настя та Денис, волонтери загону «Єдність», що діє при Полтавському державному медичному університеті.
Наші пращури віками працювали на землі і жили у селах. Розбудова міст, розвиток промисловості та масова урбанізація почалася тільки наприкінці ХІХ -початку ХХ століття. Якщо ще 150 років тому в українських містах жила лише п’ята частка всього населення країни, то нині – стільки живе у селах. Ще кілька десятків років тому більшість нинішніх дорослих проводили літні канікули в селі – у бабусь і дідусів. Нині ж відпочинок у селі – популярний вид зеленого туризму, а етнотуризм – унікальна можливість побачити, як жили наші пращури, поринути в самобутню атмосферу колоритного українського села.
Цикл статей, інформацій та нарисів, репортажів під назвою «Моя Полтава – мої роки і спогади», який має широкий резонанс, нашої постійної дописувачки Оксани Кравченко продовжується влітку.
Деякі книги настільки відомі та популярні, що починають жити, немов би, окремим життям від імені свого творця. «Айвенго» - один із таких романів. Цей твір знають, читали, або чули про нього навіть ті, хто не знає імені автора.
Ще за життя Вальтера Скотта ця книга вважалася чи не найпопулярнішою в Британії. Усі персонажі твору настільки відомі, що в Англії кажуть, що не можна визначити хто з них головний; цей роман називали енциклопедією середньовічної Англії; завдяки йому стало популярним ім’я Ровена; а блазень Вамба став еталоном – його називають "найголовнішим із другорядних героїв і найгероїчнішим із блазнів". Це і мій улюблений герой.
Перераховувати було б довго, тому краще просто прочитати.
Читач бібліотеки Євген Чумак
Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
13 червня продовжився проєкт «Культура стосунків під час війни ХХІ століття на території України» у бібліотеці № 2. Сьогодні на Україні не знайдеться людини, яка скаже, що повномасштабна війна пройшла повз неї та нічого не змінила.
Зараз весь світ вражений тим, як українці готові жертвувати власні кошти і ресурси, щоб пришвидшити нашу перемогу. Насправді нам є з кого брати приклад. Кожна епоха української історії мала вражаючий список меценатів, які віддавали мільйони на підтримання нашої економіки, освіти, культури.
Меценатство в Україні має свою давню історію. Уславлені імена українських підприємців-меценатів Терещенків, Ханенків, Попових та багатьох інших вписані в історію назавжди.
Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера зі стажем Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Знову розмова піде про мистецтво-мистецтво із чорним гумором. Це 276 матеріал на блозі.
7 червня випадково потрапила на І персональну виставку «Діалоги з духами», де показано живопис та графіку, скульптуру полтавця Сергія Сахарова, який почав малювати в дитинстві.
1962 року в Лондонській друкарні видано головний канонічний переклад українською мовою Біблії. Це був результат 40-річної праці митрополита Іларіона (Івана Огієнка): «П’ятдесятилітня моя мрія і тридцятилітня моя робота сповнились – ось переді мною на столі лежить творчість усього мого життя: Біблія рідною мовою, найдорожчою мені мовою – українською! Адже Біблія – це основа нашого духовного життя, нашої віри, нашої нації, нашої культури! Я глибоко вірю, що чесно і старанно задовольняв духовні потреби всього українського народу».
Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Поговоримо про історію танцювального мистецтва у світі.
У бібліотеці-філії № 5 цієї весни відбувся неординарний захід, де переселенці із Харкова та області, Краматорська та Лисичанська і полтавські мешканці вперше в обласному центрі побачили одежу Італії 15-16 століть, завдяки історичній реконструкції одягу та взуття , котру зробив наш сучасник історик та науковець Іван Герцунь. А 3 червня пройшла 2-га зустріч і присвятили її танцям , адже наш добрий знайомий є ще й гарним танцівником. Провела блискуче захід Влада Герцунь, прекрасний оповідач, бібліотекар бібліотеки-філії № 9.
Продовжуємо публікацію матеріалів Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Поговоримо про християнські свята і традиції українців. Це 274 матеріал.
На Трійцю прийнято прикрашати храми і будинки гілками дерев, травою та квітами. Зелень символізує майбутнє благополуччя, процвітання, багатство, щастя, оновлення та благодать.
