Петро Могила –життя та діяльність митрополита

Складною і суперечливою була доля цього визначного церковного й культурного діяча, який залишив значний слід в історії України.

Могили вели свій родовід від Муція Сцеволи, чиї нащадки начебто перейшли з Риму до Греції, а звідти - у молдавсько-волоські землі. Родина Могил дотримувалася православ’я і мала тісні зв’язки з Львівським братством, тож Петро їде вчитися до Львівської братської школи.Подальшу освіту Могила здобув у європейських університетах, навчався «лицарського мистецтва і шляхетських справ» при дворі коронного канцлера і гетьмана С.Жолкевського, який був його опікуном.

Чи знали ви це?

Вищий пілотаж у жанрі трилеру

"Читачу! Поглянь, усміхнись: я твій..." Максим Рильський

 В.Я.Брюсов (переклад М.Рильського)

               Книгозбірні

Незрима сила здавна залягла

В сторінках, що мовчать по книгозбірнях.

Вони в серця влучають, як стріла, 

Горять огнями в присмерках вечірніх.

Хтось полум’я далеко запалив

У млі віків – і полум’я сіяє.

Хтось лук твердий згинаючи підвів – 

І досі лук несхиблено стріляє.

Полтава – зелене місто

Невід’ємним елементом сучасного міста є садово-паркові об’єкти, які не тільки стоять на сторожі навколишнього довкілля, а  й покращують ландшафтно-архітектурні акценти. Парки, сквери, бульвари несуть історичну та естетичну цінність. За кількістю зелених насаджень Полтава – одне з найбільш озеленених міст України: понад 30% загальної площі міста займають садово-паркові об’єкти. 

Інформхвилинка «Розділові знаки – наші друзяки»

Першими розділові знаки почали використовувати давні грецькі філософи. Ці знаки допомагали їм виразно читати тексти вголос. Про розділові знаки ми дізналися від філософа Аристотеля. Та їхнім батьком вважається грецький учений Аристофан Візантійський, який був найкращим граматистом свого часу. Наприкінці життя Аристофан став бібліотекарем Олександрійської бібліотеки. 

Зозуля в Полтаві

Шановні читачі, продовжується цикл сповідей нашої читачки Оксани Кравченко «Моя Полтава - мої роки і спогади».  Знову повертаємося до художників обласного центру, про яких пише наша землячка на сторінках  друкованих та інтернет-видань вже 28-й рік поспіль і 27-й рік  у своїх книгах, а тепер вже й на нашому блозі…

Нашій пам’яті жити!

9 травня… Це свято – велике і дороге для кожної людини. Воно непідвладне часу. Переоцінити значущість цієї дати для всіх нас неможливо, адже Друга світова війна забрала кожного п’ятого українця, торкнулася кожної сім’ї. Ми свято зберігаємо пам’ять про безсмертний подвиг воїнів-визволителів, які врятували від фашизму рідну Полтаву, Україну, Європу і світ. Лише любов до рідної землі, мрія про щасливий завтрашній день своїх дітей давала визволителям сили долати ворога, повертатися додому й відроджувати своє місто з руїн.

Українська література в іменах: Василь Стефаник

Василь Стефаник – визначний український письменник-демократ кінця ХІХ – початку ХХ століття. Його творчість міцно ввійшла в духовну скарбницю нашого народу, у золотий фонд української класики. Неповторний майстер соціально - психологічної новели,  Стефаник з великою художньою силою відобразив життя трудящих Галичини в страшних умовах буржуазно-поміщицького ладу царської Австро-Угорщини та шляхетської Польщі.

Європейське мистецтво

Архітектурний віночок рідного міста

Кожна прогулянка рідним містом змушує дивитись на звичні вулиці, будинки, парки інакше, переконує в унікальності кожної пам'ятки, привертає увагу до нових дрібниць, які гармонійно вплетені в архітектурний віночок Полтави...

Запрошуємо на майстер-клас!

Якою буде п`ята вистава в Полтаві

Ми продовжуємо цикл історій «Моя Полтава – мої роки і спогади» про талановитих людей краю  нашої читачки Оксани Кравченко. Тепер мова піде про театр, а точніше про те, що сховано за лаштунками.  Про що ми навіть не здогадуємося, сидячи у залі театру...

Долучайтеся

Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, говорить до нас з розповідей наших рідних, з художніх творів та віршів.

Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради запрошує молодь та мешканців громади долучитися до онлайн-марафону «Пам’ять у віршах».

Маєш або бажаєш створити власний вірш, присвячений подіям Другої світової війни, до 11 травня 2021 року надішли його текст на електронну адресу: vrmp.dkms@gmail.com (з приміткою «Пам’ять у віршах»), зазначивши:

назву віршу,

ім’я та прізвище автора вірша,

контактний телефон.

Вірші повинні бути тематичні авторські та написані українською мовою.

Надіслані вірші учасників будуть оформлені в тематичну онлайн-збірку та опубліковані до 13.05.2021 на наших сторінках в соціальних мережах фейсбук, телеграм та інстаграм.

Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради

Друга світова війна Сучасне бачення

Інформаційна хвилинка «Лауреати Нобелівської премії. Генрік Сенкевич»

У сузір’ї багатого на таланти польського письменства Генрик Сенкевич (1846 – 1916) , безперечно,  займає одне з найпочесніших місць. Письменник ще за життя здобув славу визначного митця, а творчість його набула світового резонансу. Він перший серед польських письменників лауреат Нобелівської премії – цієї нагороди удостоєний 1905 р його роман «Quo vadis».

Іронічний і синтетичний, цікавий не лише інопланетянам

"Така назва вечора-портрета Павла Стороженка - знаного у краї  прозаїка, критика, перекладача, журналіста, котрий багато років очолював міську газету «Полтавський вісник». Її дала назва книги Анатолія Дяченка, учасника ІІ Світової війни, прозаїка, гумориста і журналіста. Цей захід ініціювала та провела Галина Вовченко, провідний бібліотекар відділу соціокультурної роботи ПОУНБ ім. І. П. Котляревського, поетеса і гумористка.

Символ достатку та добробуту українців

«Мов дівчина заквітчана стоїть – моя любов, моя Полтава», - співається в пісні. Красуня Полтава… Пройдіться полтавськими вулицями, і ви помітите, що у кожної свій, лише їй притаманний вигляд. А огляньте її пам’ятники, історичні місця і перед вами постануть славетні події минувшини. Пам’ятники – одна з найліпших прикрас міста.