Читач, тримаючи в руках книжку світової літератури, часто навіть не підозрює, що її шлях на українську читацьку орбіту велично-трагічний, що встелений він не лише лаврами перекладацьких перемог, а й знівеченими долями перекладачів. Тернистим був і життєвий та творчий шлях Василя Мисика, поета яскравого, вдумливого, несподіваного:
«Ніч
Знесла яєчко тепле – сонце».
Продовжуємо цикл матеріалів «Моя Полтава - мої роки і спогади» Оксани Кравченко.
До великого кола колекціонерів краю приєдналася Наталка Свиридюк, заслужена майстриня народної творчості України, аспірантка ПНПУ ім. В. Г. Короленка. Спільно із центром моди «Століття краси», який очолює Ольга Агеєва, вони створили арт-календар «Шлях крізь століття». Знімали для календаря на садибі Івана Котляревського.
«Галина Севрук презентує для мене світ шістдесятників, - каже Ігор Калинець, - що на початку 60-х років окреслився у Києві. Це не ті, хто почав творити у 60-ті роки, а ті, національна окремішність, свідомість яких була в опозиції до тодішньої свідомості та укладу життя. Знаю чимало квартир, господарі яких вважали за честь прикрасити свої домівки творами Галини Севрук. Адже її кераміка (бо графіка довгий час була невідома) через усе її життя - це те, що, незважаючи на різні створені нею цикли, укладається в одну дуже важливу для неї тему, для якої найкраще пасує окреслення "Іконостас України". І цей іконостас - від пракосмічних основ України аж до сьогодення - те, що українців просто не може залишити байдужими».
Талант Анатолія Лавренка, члена НСХУ, незаперечний і в Полтавському краї його знають усі, як художника-монументаліста, неперевершеного колориста, ліричного живописця.
Ми продовжуємо цикл кореспонденцій та замальовок «Моя Полтава – мої роки і спогади» нашої читачки і активної дописувачки Оксани Кравченко. Публікуємо 209 матеріал.
15 серпня 2022 року в приміщенні відділу мистецтв Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.П. Котляревського святкували 15-ту річницю Дня Археолога. Свято встановлено в Україні Указом Президента від 6 серпня 2008 року.
Проблема професійного самовизначення школярів наразі надзвичайно актуальна. Одним з найважливіших завдань, яке ставить перед собою сучасна молодь, є пошук і знаходження певної професії, профілю, які дадуть можливість не тільки забезпечити себе і майбутню сім’ю матеріально, але й отримувати задоволення від улюбленої справи.
Щорічно, влітку відзначається Міжнародний день молоді. Це справжнє свято натхнення, енергії, романтики. Цей день вважається святом творчості, пізнання, реалізації найсміливіших задумів молодих людей в усьому світі.
Ми продовжуємо цикл кореспонденцій та замальовок «Моря Полтава – мої роки і спогади» нашої читачки і активної дописувачки Оксани Кравченко.
На мій проєкт «Музика нас поєднала» до краєзнавчого музею прийшло 12 людей. Це жінки від 50 років і старше та хлопець Богдан-волонтер. Це була перша зустріч, присвячена танцям народів Європи.
Продовжуємо цикл замальовок та кореспонденцій «Моя Полтава – мої роки і спогади» нашої читачки і дописувачки Оксани Кравченко.
Бувають книги, в яких гармонійно поєднується історія, політика, економіка, сільське господарство та багато смаку? Так, адже в кожного з нас на полиці знайдеться улюблена добірка хороших кулінарних рецептів.
У бібліотеці-філії №5 4 серпня відбувся старт унікального музейного проєкту «Музейна корчма».
Оцінюючи доробок майстра, академік Л.Новиченко писав: «Микола Бажан у світліші періоди своєї творчості був поетом невтомно шукаючої творчої думки, яка могла піддаватись … згубним ілюзіям, впливам облудних міфів, але вміла й чесно долати їх, створюючи цінності, орієнтовані на гуманістичні, вселюдські критерії».
Продовжуємо цикл замальовок «Моя Полтава – мої роки і спогади» нашої читачки та волонтера Оксани Кравченко.
Я знаю художника Івана Новобранця вже понад 30 років. Це унікальний чоловік не лише на теренах культури Полтавщини, а й України і взагалі нашої планети Земля. Іван Якович, Заслужений художник України, член Національної спілки кобзарів та Національної спілки майстрів народного мистецтва України, єдиний майстер, котрий виготовляє за старовинними схемами кобзи, бандури та ліри.
