«Галина Севрук презентує для мене світ шістдесятників, - каже Ігор Калинець, - що на початку 60-х років окреслився у Києві. Це не ті, хто почав творити у 60-ті роки, а ті, національна окремішність, свідомість яких була в опозиції до тодішньої свідомості та укладу життя. Знаю чимало квартир, господарі яких вважали за честь прикрасити свої домівки творами Галини Севрук. Адже її кераміка (бо графіка довгий час була невідома) через усе її життя - це те, що, незважаючи на різні створені нею цикли, укладається в одну дуже важливу для неї тему, для якої найкраще пасує окреслення "Іконостас України". І цей іконостас - від пракосмічних основ України аж до сьогодення - те, що українців просто не може залишити байдужими».
Галина народилася 1929 року в Узбекистані, де родина ховалася від більшовицького терору. Батько був архітектором з польським корінням, а мати належала до аристократичного українського роду. З часом Севруки повертаються до України, і там переживають важкі роки нацистської окупації.
Творча робота Галини розпочалася в 1960-ті роки, у час відродження української культури. Тоді Севрук зрозуміла, що неможливо бути художником в Україні і не знати місцевої мови, літератури, історії. Довелося займатися самоосвітою.
Вона стояла у витоків виникнення Клубу творчої молоді "Сучасник", де спілкувалась з шестидесятниками – Іваном Світличним, Василем Симоненко, Аллою Горською, Людмилою Семикіною, Василем Стусом, Євгеном Сверстюком, В'ячеславом Чорноволом, Іваном Дзюба, В'ячеславом Кушніром та іншими. Брала активну участь у проведенні вечорів, присвячених репресованим діячам культури, відмовилася портретувати партійних діячів.
Громадянська позиція Севрук яскраво виявилася 1968 року, коли вона підписала "Листа-протесту 139" – звернення проти репресій представників української інтелігенції. За це Галину виключили зі Спілки художників і забрали майстерню.
Двадцять років її твори не приймали на виставки і не експонували в музеях.
Шукаючи засобів самовираження, Севрук звертається до кераміки. У портфоліо художниці є стели, дизайн готелів і ресторанів, скульптурні образи слов'янських богів, керамічні роботи на теми Козацької доби та Київської Русі, серія з понад 500 портретів історичних постатей та видатних сучасників.
Твори Галини Севрук експонуються в багатьох музеях світу та у приватних колекціях (США, Канада, Німеччина). У Музеї шістдесятництва у Києві проходить постійно діюча виставка майстрині “До джерел”.
«Відійшла у засвіти (13 лютого 2022р.) Галина Сильвестрівна Севрук із роду славетних Григоровичів-Барських. Одна із найвидатніших українських мисткинь і найвидатніша, на мою думку, керамістка-монументалістка із плеяди жінок шістдесятниць Алли Горської, Людмили Семикіної, Галини Зубченко... Їх найближча подруга, соратниця, колега», - написав художник Олександр Мельник у Facebook.
Немає коментарів:
Дописати коментар