«Тільки малоросіянки та парижанки вміють одягатися зі смаком!»

Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Розмова піде про український костюм наших предків. Це 297 матеріал.

Жіночі прикраси: вишуканість витримана часом

Ви прекрасні! Це не просто гарні слова. В кожній людині є щось прекрасне: очі, руки, волосся, голос, душа, мрія…

З 1995 року в день краси (на початку вересня) у світі особливо вітається все гарне, прекрасне, що приносить естетичне і моральне задоволення. Ми бачимо красу всюди – в людях, у сході сонця, у квітах, у витворах мистецтва. Міжнародний день краси – це подія, яка не лише підкреслює важливу роль beauty – індустрії в сучасному світі, а й присвячена красі у всіх її проявах – від зовнішніх до внутрішніх.

«Я живу в українській мові». Василь Голобородько

Сергій Жадан: «Мені здається, що це – один із найоригінальніших поетів». 

Чи ти бачиш мене ?

Я хоч і живу у низенькій хаті

—  притисненій небом

і вічністю до землі —

та є ж і у ній віконце,

що світиться вдень і вночі

невигасаючим світлом.

Тривожний факт

Українці не ввійшли до списку 30 країн, де читають по кілька хвилин на тиждень.

Упродовж тижня найбільше часу читають книги індуси - понад 10 хвилин 

за даними World of Statistics, пише Dailylviv.com.

Забутий нині Олесь Юренко та його дружба із Олесем Гончаром

Продовжуємо публікацію нарисів та кореспонденцій волонтера  та активної читачки Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Олесь Юренко – український поет, прозаїк, журналіст, уродженець Миколаєва. Він у 1932 році закінчив Полтавський індустріальний технікум. Першу повість – «Стокозове поле» – про Голодомор опублікував у 1933 році, коли працював секретарем редакції «Розгорнутим фронтом».

Наука - магія, яка працює

Ювілей відзначив грандіозним концертом

Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Поговоримо про естраду обласного центру.

Нещодавно слухали грандіозний концерт Геннадія Рагуліна, заслуженого діяча естрадного мистецтва України. Його творчий вечір «Живе і жити буде Україна» у колі друзів пройшов у ТРЦ «Київ» з нагоди 65-ти річчя митця. 

Як же я хочу, щоб війни не було

Мир у вогні…

Сумно тобі,

Сумно мені.

Родини, родини,

Діти -

Це ж наші квіти!

Їх знищують окупанти.

А вони наше майбутнє,

А вони наше світло.

Розбавляють тьму,

Будують життя.

І кожне, кожне дитя

Я хочу, щоб посміхалось,

Раділо, сміялось,

Щасливим жило.

Як же я хочу, щоб війни не було.

читач бібліотеки Сясян Т. Г.

 

Червоний – не любов, а чорний – не журба

Феномен кольору  цікавив людство здавна. Люди намагалися пояснити це явище, з’ясувати його вплив на мозок та психіку. Спроби розробити теорію кольору сягають ще за часів Платона й Аристотеля.

Пара фраз про «Голос орнаменту»

Продовжуємо публікацію матеріалів із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади» волонтера і нашого читача Оксани Кравченко.

Нещодавно були в музеї Івана Котляревського на виставці-концерті «Голос орнаменту», з нагоди Міжнародного дня музеїв. Цей проєкт створили три колективи Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді Полтавської обласної ради: гурток декоративно-ужиткового мистецтва «Веселка», під керівництом Анастасії Минак та інструментальний ансамбль «Ноктюрн», під орудою Людмили Писаренко, і гурток вокального мистецтва "Лебідка", керівник Наталія Костюк.

Говори правильно!

Премудрості життя

Проживши довгих літ чимало,

Перечитавши купу книг,

Зробила висновки для себе,

І дам пораду для других.

Буває так – сестра погана

І брат мурло – невдячне теж.

Сусіди справа, зліва, прямо

Не люди – кугути, авжеж.

Прийде біда, не жди розради, 

Чого чекати від нездар?

Перша зустріч переселенців із театром «Anastasis»

Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Поговоримо про аматорський театр.

Нещодавно наш шлях привів до музею В. Г. Короленка, де в садку розпочалася вистава за романом Івана Багряного «Сад Гетсиманський» під назвою «Вечірня молитва» », у рамках проєкту «Весь світ – театр». Роман «Сад Гетсиманський», написаний у 1950 році, уславив ім'я Івана Багряного, українського письменника, поета, драматурга, політичного діяча, на весь світ.