Історія танцю від прадавніх часів до епохи Середньовіччя

Продовжуємо публікацію матеріалів  волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Поговоримо про історію танцювального мистецтва у світі.

У бібліотеці-філії № 5 цієї весни відбувся неординарний захід, де переселенці із Харкова та області, Краматорська та Лисичанська і полтавські мешканці вперше в обласному центрі побачили одежу Італії 15-16 століть, завдяки історичній реконструкції одягу та взуття , котру зробив наш сучасник історик та науковець Іван Герцунь. А 3 червня пройшла 2-га зустріч і присвятили її танцям , адже наш добрий знайомий є ще й гарним танцівником.  Провела блискуче захід Влада Герцунь,  прекрасний оповідач, бібліотекар бібліотеки-філії № 9. 

Вперше Зелені свята – біля джерела Марусі Чурай

Продовжуємо публікацію матеріалів Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Поговоримо про християнські свята і традиції українців. Це 274 матеріал.

На Трійцю прийнято прикрашати храми і будинки гілками дерев, травою та квітами. Зелень символізує майбутнє благополуччя, процвітання, багатство, щастя, оновлення та благодать. 

Дитяча лічилочка

«Замок Броуді»

Продовжуємо публікувати матеріали волонтера і оптиміста Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Нещодавно із переселенцями із Харкова, Лисичанська та Краматорська побували на виставі Народного театру «На Павленках» під назвою «Замок Броуді» у Міському Центрі культури та дозвілля.

Милуйтеся, пізнавайте, захоплюйтеся!

Пісня казкова, пісня колискова

З давніх-давен дорослі, щоб приспати своїх малят, тихенько наспівували їм лагідні, казкові слова, раз по раз повторюючи їх, дещо змінюючи нові куплети. Ніжні й добрі, сповнені материнського тепла – ось вони, колискові пісні для малюків. Це – перші витвори мистецтва, з якими ми знайомимося, щойно з’явившись на світ. Ніхто не знає, де і коли прозвучала перша колискова та хто був її автором. 

Перша екскурсія на Павленки для переселенців

Продовжуємо публікацію нарисів, кореспонденцій та репортажів волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

18 травня побували на Павленках у рамках проєкту «Цікавинки і новинки стародавнього міста», завдяки Світлані Капко, науковому співробітнику наукової бібліотеки Полтавського  обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Екскурсоводом нашої пішохідної мандрівки був Леонід Булава, кандидат географічних наук, краєзнавець, літератор. 

Пам'ятники літературним героям у Європі

«Лелече щастя»

Продовжуємо публікувати матеріали із циклу «Моя Полтава мої роки і спогади» нашої активної і вірної дописувачки Оксани Кравченко.

Нещодавно у Полтавському академічному обласному театрі ляльок відбулася прем`єра казочки «Лелече щастя», у рамках нового проєкту під назвою « Весь світ – театр». «Лелече щастя» – це сучасна казка-подорож і казка-притча, написана драматургинею Юлітою Ран спеціально для Полтавського академічного театру ляльок. 

«Світ тварин»

Чарівні образи, особлива пластика форм, багата та яскрава кольорова палітра, яскрава індивідуальність притаманні роботам Богдана Ксьонза.  Виставка робіт юного майстра пензля відкрилася у бібліотеці-філії № 5 і ця виставка є вже третьою персональною!

Безмежна доброта, чуйність і людяність є лейтмотивом картин Богдана. Погляд художника миттєво уловлює індивідуальність кожного героя, а це ж тварини. 

Відгук на прочитану книгу С.Лема «Високий замок»

Спогади дорослої людини про своє дитинство – це цікаво, але складно: по-перше дорослий пам’ятає своє дитинство не зовсім таким яким воно було насправді, а по-друге він просто забуває, як це бути дитиною. 

Станіслав Лем не забув цього. Його «Високий замок» такий же, як і найкращі твори автора: безмежна іронія, м’який  гумор і дуже точні слова, які завжди до речі. Змальовуючи себе в дитинстві він зізнається, що «був чудовиськом, тероризував увесь дім», пише про свої «огидні схильності» до знищення власних іграшок (або якщо пощастить родинних меблів і посуду). 

Ці чарівні тюльпани

Тюльпани для вас від вихованців студії образотворчого мистецтва «Веселка» Розсошенського будинку культури центру дозвілля «Водограй».

«Мистецтво однієї миті»

Продовжуємо публікацію матеріалі волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

У рамках проєкту «Музика нас поєднала» прослухали концерт учнів та викладачів Полтавської музичної дитячої школи імені Платона Майбороди у літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського.

Батько сучасної фізики

Ми живемо в прогресивному світі, який розвивається величезними темпами. Наше розуміння навколишнього світу в розквіті технологічної ери – все це і багато іншого є результатом роботи багатьох вчених. Це зростання і прогресія – продукт науки, численних досліджень і експериментів. Все, чим ми користуємося, включаючи автомобілі, електрику та все інше – результат винаходів і відкриттів цих інтелектуалів. Якби не найвидатніші вчені, людство все ще жило б у середньовіччі. Люди сприймають все як належне, але варто все ж віддати данину тим, завдяки кому ми маємо те ,що маємо. 

Віктор Шовкун. Перекладач

Перелік тільки найвідоміших перекладів Віктора Шовкуна займе сторінку. Сотні творів іспанської, французької, англійської, італійської, португальської класики й сучасної іноземної літератури звучать українською саме у його перекладах. Оксана Щур, кураторка видавничих та літературних проєктів, літературна критикиня, відзначила: "В нього була надзвичайна широка амплітуда в перекладацькій діяльності. Він міг перекласти і Фуко, і Стівена Кінга. Він добре вмів переключатися. Він підлаштовував мову літературних героїв під сучасну українську мову, враховував покоління, на кого орієнтована книжка. Він тримав всі нововведення у полі зору і розумів, для кого працює».

Хвилинка поезії

Іван Назарович Кудря читає вірші улюбленого поета Миколи Луківа

Український Містер Ікс ХХІ століття

Продовжуємо публікувати матеріали  активного волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

На фоні повномасштабної війни на Україні музи не мовчать, на противагу злу полтавські артисти множать віру в добро, завдяки класичній та сучасній музиці.

Згадаймо персонажів «Енеїди»?

Етнограф і археолог Федір Вовк

Продовжуємо публікувати матеріали із циклу »Моя Полтава – мої роки і спогади» оптимістки та життєлюба Оксани Кравченко. У цих матеріалах пані Оксана багато уваги приділяє діячам культури та мистецтва, а нині розповідь сучасниці піде про діяча науки нашого краю, нині забутого спільнотою.

"Бібліотека: наш простір змін"

Відбувся VI Міжнародний форум молодих бібліотекарів УБА. Головне питання Форуму - робота та інновації бібліотек в умовах воєнних дій. З доповідями виступили бібліотекарі Литви, Естонії, Латвії: «Бібліотека об’єднує нації: роль литовських бібліотек в інтеграції українців», «Талліннська центральна бібліотека – робота з біженцями»,

Весняні клопоти

 Читачі люблять нашу бібліотеку ще й за те, що вона зелена!

Персональна виставка картин знаного в Полтаві реабілітолога Ігоря Лотиша

Продовжуємо публікацію кореспонденцій, репортажів та замальовок нашого постійного дописувача та активного волонтера Оксани Кравченко у циклі «Моя Полтава – мої роки і спогади». Сьогодні поговоримо про таланти Полтави.

У цей складний для України час  весняна персональна виставка Ігоря Лотиша, де сусідують пейзажі та натюрморти несе не тільки позитивні емоції, а й виражає суть українського мистецтва.

Гроші. Чи все ви про них знаєте?

Гроші відіграють важливу роль у житті та розвитку суспільства й відносяться до найдавніших явищ, створених людьми.

Сучасна економіка нерозривно з ними пов’язана. Тому вивченню історії та особливостей такого поняття, як гроші, приділяють багато уваги. 

«Як фізична активність додає впевненості, зближує людей і робить їх щасл...

Відгук на прочитану книгу. Мадлен Міллер "Цирцея"

Рік потому я знайшла цю дивовижну книжку.

Відважну героїню.

Сильну та мудру Цирцею.

Авторка якої Мадлен Міллер.

"Я завжди вважав, що рай буде схожим на бібліотеку"

Аргентинський прозаїк, поет, публіцист, перекладач, один із найвизначніших письменників XX століття Хорхе Луїс Борхес народився 24 серпня 1899 року. Хлопчик з ранніх років захоплювався поезією, багато читав і був на багато розумніші за своїх однолітків. У сім років написав перше оповідання «La visera fatal», у вісім переклав на іспанську казку Оскара Вайльда «Щасливий принц». З дитинства він був оточений батьківськими книжками. Крім того, батько, адвокат і професор психології, часто водив хлопчика до Національної бібліотеки Аргентини – через багато років Борхес стане її директором.

"Про жінок за 50"

«Портрети в старому місті»

Продовжуємо публікацію репортажів із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади» волонтера  зі стажем Оксани Кравченко, яка тримає руку на пульсі культурного та мистецького життя Полтави.

Портрет можна назвати такою першою зустріччю з самим собою, тому що ми іноді не сприймаємо себе зовні. От така зустріч нещодавно  чекала відвідувачів у виставковій залі літературного музею Івана Петровича Котляревського на  Всеукраїнській виставці «Портрети в старому місті».

Мальви, соняхи, ромашки «розквітли» у музеї Володимира Короленка

Продовжуємо публікацію статей та інформацій волонтера Оксани Кравченко про мистецтво із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Світ мистецтва – хвилюючий та живий, повен перетікання енергій, смислів та образів. Таким його побачили на персональній виставці «Подих весни» переселенці  із Харкова та області і Лисичанська у виставковій залі літературно-меморіального музею Володимира Короленка на камерній персональній виставці Альони Шилімовець.

Пташині трелі замість ліків

Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера і читачки нашої бібліотеки Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Сьогодні поговоримо про птахів.

12 квітня у бібліотеці-філії № 5 розпочалася робота нового спільного проєкту «Природа – вічний зразок мистецтва», який поєднав воловнтерів, бібліотекарів та науковців Полтавського обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського в єдину команду.

Вірш - настрій

Весняним містом з тобою

Йдемо, разом і знов.

Ніжністю і вербою

Дякувати Богу

За вічну любов.

Читачка бібліотеки Галина Львова

 

Про Великдень у різних країнах

Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера та активного дописувача нашого блогу Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Знову поговоримо про Великдень.

Великдень – велике свято для всіх Християн. І традиції його святкування складалися сторіччями. 

Його називають метром фантастики. Рей Бредбері

Вечір талановитого подружжя митців

Продовжуємо публікувати кореспонденції та нариси  читачки і волонтера Оксани Кравченко у багаторічному циклі «Моя Полтава – мої роки і спогади». Поговоримо про полтавських інтелігентів.

10 березня у бібліотеці-філії № 5 відбувся родинний літературно-мистецький вечір цього талановитого подружжя. Марфа Буторіна виступала, як оповідач, неперевершено, віддаючи свою душу публіці на кожній зустрічі. І ця у квітні не стала винятком…

Відгук на прочитану книгу. Сара Хейвуд "Кактус"

У житті буває таке, що дві абсолютно різні за типажем і змістом люди - починають придивлятися до одне одного.

Не закохуватися.

Вже задовбало це кохання із першого погляду!

Декілька слів про Великдень

Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера і читачки Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

У бібліотеці № 5 6 квітня пройшов захід у рамках проєкту «Етнографічні зустрічі з краєзнавчим музеєм», присвячений святу Великодня. Цей захід ніби підвів своєрідну риску у році роботи моєї авторської програми з переселенцями. Вони ознайомилися з усіма святами та особливостями їх святкування на Полтавщині, у країнах-сусідах. 

Це не вірш, це крик душі "Перемога"

Перемога, перемога – це могутнії Слова.

Збройні Сили України Батьківщину

Захистили від смертельної навали,

Всю Європу врятували від смертельної орди.

Перемога, перемога – це могутнії  Слова.

Свято Благовіщення

Продовжуємо публікацію кореспонденцій та репортажів волонтера Оксани Кравченко із циклу "Моя Полтава – мої роки і спогади".

4 квітня у бібліотеці № 5 пройшов захід у рамках проєкту «Етнографічні зустрічі з краєзначим музеєм», присвячений святу Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Нашого цвіту по всьому світу

Україна – це мальовнича європейська держава з багатою історичною і культурною спадщиною, відома на весь світ неповторною природою, родючими землями, архітектурними пам’ятками та волелюбністю українського народу. В Україні чимало видатних особистостей, важливих винаходів, історичних місць та старовинних артефактів, якими країна відома на увесь світ.

Микола Лисенко – автор національної музичної мови

Продовжуємо публікацію кореспонденцій та репортажів  волонтера і нашої  постійної дописувачки Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Це 262 матеріал і присвячено його пам`яті українського композитора Миколи Лисенка.

22 березня – день народження “гетьмана української музики” Миколи Лисенка (1842 – 1912 рр.) – композитора, музиканта, педагога, диригента. Його ім’я навіки стало відомим в Україні (назви вулиць, шкіл, інститутів…), без Лисенка неможливо уявити Полтави та Києва. 

Жива вода Наталії Баклай

Свято музики в Полтаві

Продовжуємо публікацію матеріалів активного волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Поговоримо про музикотерапію.

Музика самостійно доносить естетичну красу.

Юрій Покальчук. Перекладач

З творчістю культового письменника XX ст. Хорхе Луїса Борхеса українських читачів познайомив Юрій Покальчук, він був залюбленим у рідну й латиноамериканську літератури.  У 1970-х роках відвідав країни Латинської Америки, Нікараґуа і відтоді, як зазначали його друзі, почав барвисто одягатися, носити чорні окуляри й танцювати. Як журналіст об’їздив 38 країн. Праця «Сучасна латиноамериканська проза» (1978) за радянських часів була єдиною україномовною монографією про латиноамериканську літературу. Вільно володів польською, англійською, іспанською та французькою мовами. Читав лекції в Англії, США, Канаді, Аргентині, Бразилії, Португалії, Іспанії, Польщі. Переклав твори Ернеста Ґемінґвея, Хуліо Кортасара, Жоржі Амаду, Маріо Варгаса Льоси, Ред’ярда Кіплінга, Артура Рембо.

Відгук на прочитану книгу. Семюел Пепіс «Щоденник»

Англійський державний діяч XVII ст. Семюел Пепіс став відомим після того, коли  на початку XIX ст був розшифрований і опублікований його щоденник. Напевно, немає іншого такого літературного пам’ятника де найкращі та найгірші сторони життя епохи змальовуються одночасно із убивчою іронією, м’яким лукавством і якоюсь дитячою безпосередністю.

Автор то жартома пропонує бідним жінкам продати йому своїх дітей (у Пепіса дітей не було), описує сварки із дружиною , або розповідає про те, як йому дають хабара дрібними монетами, що викликає в нього досаду.

Колись Вальтер Скотт казав: «Коли я не міг писати, то відкривав Пепіса», тому просто відкрийте Пепіса.

читач бібліотеки Євген Чумак

 

Парк Котляревського

Продовжуємо публікацію  кореспонденцій  волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Це 260 матеріал.

21 березня розпочався період екскурсій під відкритим небом для переселенців у рамках проєкту «Духовна Полтава». Вперше екскурсія відбулася у парк імені Івана Котляревського.

Коко Шанель: стильна та вільна

Свято Явдохи

Продовжуємо публікацію статей та кореспонденцій активного волонтера Оксани Кравченко в циклі «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Першого березня за старим стилем, а 14-го за новим — це день преподобної мучениці Євдокії або, як селяни кажуть, «Явдохи». Згідно з народною традицією — це перший день весни. 

Унікальні кольори в українській мові

Мода в одязі Середньовіччя

Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко  із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Сьогодні розмова піде про моду в одязі наших предків.

11 березня організувала першу виставку персональну Івану Герцуню, науковому співробітнику науково-масового відділу Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка «Лимарство крізь сторіччя: Реконструкція одягу та взуття  останньої чверті ХV століття – початку ХVІ століття  в Італії та на Україні». 

Говорили про жіночі прикраси і не тільки…

Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Нині розмова піде про прикраси із бісеру.

Найперші прикраси-обереги робили з зубів тварин, бивнів, з черепашок, бурштину або інших матеріалів, що щедро постачала навколишня природа. 

«Категорія любові в житті Володимира Короленка»

Продовжуємо публікацію інформацій волонтера Оксани Кравченко із  багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Таку назву мала бесіда у музеї письменника, яку майстерно провела нещодавно для переселенців із Харкова та Лисичанська  Леся Головко, науковий співробітник цього музею у рамках проєкту «Духовна Полтава». 

Цитата тижня

 

Світ духовності і краси

Березень багатий на свята. Напередодні дня народження Ліни Костенко, відомої української поетеси, в читальній залі бібліотеки-філії № 5 відбулася зустріч студентів фахового медико – фармацевтичного коледжу Полтавського державного медичного університету з  відомим в Полтаві театральним колективом «Рубікон».

Гарного настрою!

Цей березневий день нагадує кожному з нас, наскільки важливі жінки від першої й до останньої миті нашого життя, з їх помірністю, материнською любов'ю і мудрістю. Дякуємо вам всім за наповнення цього світу світлом і радістю. Сьогодні в нашій бібліотеці заквітла Зантедехія ефіопська, витончена біла кала, яка уособлює чистоту і піднесеність почуттів.

 

Берегиня українського роду

Україна. Жінка. Мати… Як багато значать ці слова для кожного з нас. Як глибоко западають у душу. Як гордо ми промовляємо їх. Роль жінки в українській історії надзвичайно велика. У прогресивному поступі України вона завжди займала чільне місце. З часі Трипільської культури жінки української землі стають берегинями роду, незаперечними авторитетами і майстринями у створенні матеріальних і духовних набутків суспільства. А з часів піднесення Київської держави до нас дійшли звістки про перших славних жінок нашого роду. 

Пам`яті першого космонавта незалежної України присвячується

Продовжуємо публікацію кореспонденцій нашої постійної дописувачки Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Я познайомилася із першим космонавтом незалежної України, коли він був у 1998 року в  Полтаві  і завітав до Полтавського військового  училища зв`язку, де тоді працювала у відділі виховної роботи. От півдня його перебування  на гостинах у військових  його супроводжувала. І радісно, що полтавці згадали про таку непересічну особистість, героїчну людину і душу просту та щиру у спілкуванні.

«Весна надії»

Продовжуємо  цикл нарисів «Моя Полтава – мої роки і спогади» волонтера Оксани Кравченко про талановитих діячів мистецтва краю.

2 березня у бібліотеці-філії № 5 відбувся поетичний вечір «Весна надії», який розкрив багатогранність талантів красивої і безмежно обдарованої полтавки Марфи Буторіної для переселенців із Харкова та області  і Лисичанська.

Про полтавські галушки та вареники

Продовжуємо публікацію кореспонденцій та нарисів із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади» волонтера та нашої постійної дописувачки  Оксани Кравченко.

На початку березня продовжив роботу проєкт «Музейна корчма», започаткований влітку минулого року спільно із Полтавським обласним краєзнавчим музеєм ім В. Кричевського та бібліотекою-філією № 5.

«Вареники – хваленики, всі їх хвалять та не всі варять»

Проєкт «Музейна корчма» продовжив свою роботу. Марія Пісцова, завідувачка відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського, розповіла користувачам бібліотеки-філії №5 про п’ятий випуск брошури «Традиційні полтавські страви», який присвячений вареникам та галушкам. 

Тичина. Художник

Ретроспектива на відстані 40 років

Продовжуємо публікацію матеріалів із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади» волонтера і читачки Оксани Кравченко.

Нещодавно в Полтавському художньому музеї(галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відкрилася масштабна ретроспективна виставка, котра показує ідеї, зміну поглядів, технік митця Григорія Волкова, члена правління ПОО НСХУ, художника і педагога, громадського діяча, генератора ідей та проєктів обласної організації художників.

Про Патріота (до роковин в Бучі)

 Жив чоловік на ймення Круча,

А був він з роду козаків.

Страшнеє лихо сталось в Бучі,

Чужинець Зло туди привів,

Чому тривога душу крає,

Бо неспокійно на Землі...

"Сім’ю, будинок, статок маю,

Але так сумно щось мені"-

Це він подумав, і поринув

У спогади свої і почуття.

Його дядьки і дід загинув

Заради миру і життя.

І ось прийшла нова навала,

Ще гірша, ніж була колись.

Усю Планету вмить зірвала!

І сам собі сказав: "Займись

Не болтовнею, словом, ділом.

Роби, що можеш ти робить!

Прикрити друга своїм тілом,

Вкраїну рідну боронить!

Не треба осторонь стояти...

І суть не в тім, хто де живе.

Нам Мир потрібно всім плекати!

Я буду в лавах ДШВ!"

читачка бібліотеки Зоя Пантелійчук