Чайна церемонія

Продовжуємо публікацію матеріалів Оксани Кравченко із  багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Нещодавно переселенці із Харкова та області побували у Полтавському Художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка на цікавому заході на цокольному поверсі приміщення, присвяченому чайній церемонії та порцеляні, який організував та провів Назар Майструк, науковий співробітник цього закладу культури.

«У Китаї спершу чай вживали як ліки, а потім - як напій», - поділився Назар Михайлович на заході. Ми дізналися про культуру чаю та як на неї впливали політичні потрясіння різних віків, зокрема час соціалістичного правління. Також мова йшла про чайну культуру Японії. У Японії процес приготування та пригощання чаєм був піднесений до рангу мистецтва, були розроблені канонічні правила чайного дійства, побудовані спеціальні чайні кімнати (cha-shitsu), знання та досвід стали передаватися від вчителя до учня в процесі осягнення духовних, філософських, естетичних та моральних принципів Шляху Чаю. Естетичні ідеали Шляху Чаю лягли в основу багатьох видів японського мистецтва та ремесел, збагатили японську культуру; вони й зараз визначають основні принципи японського етикету та смаку. Шлях Чаю охоплює не тільки процедуру приготування чаю та спілкування з гостями, але й виготовлення чайного посуду, знання образотворчих мистецтв, літератури, каліграфії, проектування та будівництво чайних домів та кімнат, садову архітектуру.

Традиційна чайна церемонія, звана чаною, чадо чи садо, є історичним японським культурним ритуалом, який включає церемоніальну підготовку та представлення традиційного зеленого чаю матча. Хоча чай був вперше привезений до Японії китайцями у 8 столітті, він не був напоєм, яким насолоджувалися всі соціальні класи до початку 1400-х років. Чай поступово набув популярності не тільки завдяки своїм цілющим властивостям, адже заможні класи почали влаштовувати вишукані формальні чаювання, на яких вони демонстрували свої вишукані чайні чаші та знання у приготуванні чаю. Місце проведення чайної церемонії зазвичай оточене японським садом, який навмисне зроблено простим. Передбачається, що сад сприяє спокою та душевному спокою, місце перепочинку серед жвавих вулиць. У саду зазвичай є невеликий кам’яний басейн, де гості можуть вимити руки перед входом до чайної. На килимок перед кожним гостем ставиться чашка із тонким зеленим чаєм. Гості повинні взяти чай правою рукою, потім перекласти його в ліву долоню та випити кількома ковтками. Потім вони повинні вклонитися та висловити подяку за чай. Батько сучасного способу чаювання Сен-но Рікю (1522-1591 рр.) виступав за сувору сільську простоту, і більшість сучасних шкіл чайної церемонії було розроблено на основі його навчань.

Переселенці щиро дякують Назару Майструку за таке глибоке ознайомлення із традиціями чайної церемонії двох східних країн та ознайомленням із порцеляною із фондів музею.

Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ