Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
Нещодавно побувала на науковій конференції, присвяченій вшануванню пам`яті видатних учених Ф. Вовка, нашого земляка, відомого вченого європейського рівня, археолога, етнографа, антрополога, педагога, музейника, літературознавця, організатора міжнародних конгресів та Всесвітньої виставки в Парижі в 1900 р., та до 100-річчя з дня народження доктора історичних наук, відомого археолога, дослідника пам`яток княжої доби М. Кучери, що проходила у приміщенні Центру археології.
У вересні 2023 року «Центру охорони та досліджень пам`яток археології» виповнилося 30 років. Це вік зрілості. У витоків цієї організації у буремні 90-ті стояв Олександр Супруненко, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України. Це був нелегкий шлях існування на грані двох світів, культури та археологічної науки, утвердження своїх принципів, пошуків, звершень, зростання. Завдяки невгамовному ентузіазму цілої когорти творчих людей, очолюваних О. Супруненком, Центр археології посів гідне місце у культурному житті не лише нашого краю, а й України. За десятиріччя Центр став гарною школою для археологів Полтавщини і в цьому, без сумніву, заслуга високопрофесійного колективу. Нині, коли Центр працював за умов ковіду та зараз за умов повномасшабної війни на Україні, його очолює В`ячеслав Шерстюк, військовослужбовець ЗС України. Це дистанційна робота. В`ячеслав Шерстюк разом із колективом продовжив найкращі традиції свого попередника, велику увагу приділяючи проведенню відцефрування документів із фондів архіву . Так, із 1993 року видання Центру вже відцефровані. Другий напрямок - популяризація археології у нашому краї, зокрема, Центром не лише продовжується вивчення і виявлення пам`яток, а й ставляться нові відразу на облік. Створено в 2023р. окремий фонд облікової документації. Також проводяться реконструкції культурної спадщини.На жовтневому науковому форумі було презентовано збірник «Старожитності Лівобережного Подніпров`я – 2022». Тут зібрані наукові роботи майже 30 авторів про дослідження археології, археології бронзового та раннього залізного віків, середньовіччя та козацької доби. Статті українців (із міст: Полтава, Суми, Харків та Київ) присвячені матеріалам досліджень, пам`ятко-охоронним роботам та виставкам… Так, Анатолій Гейко, кандидат історичних наук, розповідає про архівні матеріали Федора Вовка з українського гончарства, зокрема, що Федір Вовк проводив збір етнографічних матеріалів на території Австро-Угорської та Російської імперій, а саме серед українців Карпат, Галичини і Буковини, у Волинській, Полтавській, Чернігівській, Київській, Курській, Херсонській та Катеринославській , Воронезькій губерніях, Кубанській області. Ці дослідження він здійснював майже до самої смерті. На сторінках збірника мова йде про Василя Ломиковського, дослідника української старовини, який одним із перших документально засвідчив факти розкопок на Полтавщині у статті Віталія Сальнікова , старшого наукового співробітника «Центру охорони та досліджень пам`яток археології» під назвою «Василь Ломиковський – збирач чи дослідник української старовини?». Олена Кухарська, керівниця секції археології Київської обласної організації Малої академії наук України, оповідає життєпис Михайла Кучери, який після закінчення школи в 1941 р., опинився на фронті і пройшов усю війну у складі інженерно-саперних частин трьох фронтів( Західного, Брянського та 2-го Білоруського), а далі було навчання у Київському державному університеті ім. Т. Шевченка на історичному факультеті. У статті мовиться про вивчення загадкових оборонних споруд – Змійових валів і як Кучера аргументовано довів, що ці вали побудовані князями Володимиром Святим та Ярославом Мудрим. А ще розповідає про Траянові вали, які вивчав науковець, згадує про розкопки в Чигирині та садиби Богдана Хмельницького у Суботові, чим заклав початок систематичним дослідженням пам`яток українського козацтва. У збірник увійшла унікальна колективна стаття про одонтологічний аналіз людського зуба зі складу намиста, що було знайдено у похованні шаманки із розкопок у м. Гребінка в кургані у 2007 році. Саме це намисто зображено на обкладинці наукового збірника 2022 року.
Збірник «Старожитності Лівобережного Подніпров`я – 2022» - розкішний, гарно ілюстрований. Він є своєрідним підсумком роботи Полтавського обласного центру археології за 30 років існування, показує шлях археології, популяризації цієї науки в нашому краї і не тільки.
Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ
Молодці співробітники обласного центру археології та обласного краєзнавчого музею, адже така важлива і корисна робота не припинялася ні під час ковіду, ні коли розпочалася повномастабна війна. Пишіть про археологів, вони заслуговують на це.
ВідповістиВидалити