Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
21 жовтня побувала моя команда на персональній виставці Олександра Герчановського, члена НСХУ з 2015 р., у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Кожна виставка – це певний рубіж для художника і не є винятком ця. Олександр має ґрунтовну освіту попри те, що на вигляд він дуже молодий.
Цей молодий полтавець закінчив Полтавську дитячу художню школу, міський ліцей № 1, Одеське художнє училище ім. М. Б. Грекова, Національну Академію образотворчого мистецтва та архітектури в Києві, став магістром. Він не лише пише картини олійними фарбами, а й розписує монастирі, як Свято-Вознесенський в с. Банчени, собору Новомучеників православних в с. Софіївська Борщагівка, м. Київ та реставрує ікони в Хрестовоздвиженському монастирі в Полтаві, а ще вівтар у Макарієвському кафедральному соборі в Полтаві та церкву Петра і Павла в с. Городнє на Одещині, розписи в Успенському кафедральному соборі в м. Миргород.Його роботи виставлялися не лише в Полтаві, а й на персональних та всеукраїнських виставках у Києві, Одесі, Лубнах. Ця персональна виставка живопису та графіки має філософську назву «Життя і вічність» і вже сама назва спонукає до роздумів. На цій виставці половина творів – пейзажі, а інша – портрети, є ню. Уважно вивчаючи природу, Герчановський переосмислював і трансформував її в своїй уяві, створюючи новий гармонійний і ясний образ. Уміння по-своєму побачити природу, відчути в ній тонкі ліричні мотиви і на основі їх створити яскраве образне рішення – ось якість, що визначає творче обличчя майстра. Він вважає, що в картині-пейзажі на відміну від етюду повинен бути художній образ як щось загальне, у чому виражається етична і емоційно-естетичне відношення художника до навколишньої дійсності.
І, коли дивишся на його роботу, що представлена у музеї, одразу відчуваєш зрілість. І надзвичайно важливо для нас вітати новий виток жанру портрету в новому авторському прочитанні. Постаті жінок, їхні обличчя, одяг, прикраси виписані з надзвичайною ретельністю. При певній узагальненості образів в них відчувається спостережливість полтавського художників, намагання зафіксувати основне: вік, стать портретованого, якомога точніше передати костюм з декоративними деталями, колорит. Вражає діапазон авторських рішень: від реалістичної традиції до яскравого експресивного бачення жіночого портрету. Творчість Олександра Герчановського є глибоко національна за своєю естетикою, своєю філософією, концептуальністю.
Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар