понеділок, 28 грудня 2020 р.

Святкова кулінарна сторінка

Перш за все хочемо привітати всіх господинь із прийдешніми святами: Новим роком та Різдвом Христовим, і побажати здоров’я та добробуту! 

До Нового року залишилося зовсім трішки, а це означає, що настав час складати святкове меню.

За китайським календарем 2021-й – рік бика. Щоб задобрити його, обов’язково приготуйте новорічний салат із декоративною мордочкою бика – це смачно і красиво. Голову бичка можна зробити із вареного яйця, вуха - з кусочків помідорів, а очі можна оформити з маслин. 

середа, 23 грудня 2020 р.

Створена Надихати

"Кожна Людина є Взірцем для нас. Кожна Людина Створена Надихати. Кожна... але не кожен цього розуміє.

Мене надихають різні речі. Різна праця. Різне світоБАЧЕННЯ. І коли це стосується Краси навколо, яка росинкою пролягає в Серце Людини... це ще Краще. Бо немає місця для  Відчаю. Тільки Віра за Життя. 

Твердохліб Ірина Василівна є позитивною АКТИВІСТКОЮ. 

вівторок, 22 грудня 2020 р.

Не міліє джерело народної криниці

Полтавщина – красивий, колоритний і гостинний край з багатовіковою історією, щедра земля якої багата на літературні, мистецькі, наукові таланти.
Полтавська майстриня акварелі Марина Рожнятковська добре знана не лише на батьківщині, а й далеко за її межами. Численні роботи художниці пронизані красою та гармонією світу, а також яскраво відображають жіноче світосприйняття.

понеділок, 21 грудня 2020 р.

Тактильні поверхні: для чого вони потрібні

 В Полтаві, як і в усій Україні, тільки починають використовувати так звану тактильну або рельєфну бруківку та плитку.

Уперше про тактильну плитку та бруківку заговорили у 1965 р. Саме тоді японський інженер і винахідник Міяке СЕЕ вперше розробив тактильну бруківку, щоб допомогти своєму другові, в якого почався процес погіршення зору.

пʼятниця, 18 грудня 2020 р.

Святий Миколаю, я тебе чекаю

В Україні з давніх-давен 19 грудня з особливим шануванням   відзначали свято Миколая.

Хто він, той святий Миколай на котрого так чекають діти?

Легенда оповідає, що у дитинстві(а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, скривджених, голодних та калік. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Миколай  приходив на допомогу бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І тому його ще за життя називали «батьком сиріт і бідних». Всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.

середа, 16 грудня 2020 р.

Жінка, котра любить рідне село і вирощувати квіти

У мене дивне відчуття, наче Бог зводить нас з певними людьми тому, що в даний момент вони потрібні в нашому житті. Ви згодні, шановні читачі, що іноді важко пояснити, чому ви щось до когось відчуваєте? Чому з одними людьми щось «спільне», «тягне», а з іншими - «відкидає», «гоне», чому ви раптом відчуваєте якийсь зв’язок із незнайомцем чи незнайомкою?  Це люди, які навчать нас важливим урокам про життя і про нас самих. І є причина, чому нас притягує до певних людей. Так само і людей притягує до нас.  Озираючись назад, я розумію, що немає жодної людини, з якою я б не відчувала зв’язок, яка б не навчила мене чогось, яка б не зіграла в моєму житті важливу роль. Тому я й розробила цей цикл історій  «Моя Полтава - мої роки і спогади», започаткувала його у серпні 2020 року на блозі моїх щирих  друзів,  щоб розказати про людей, котрі приходили  і приходять в моє життя в Полтаві, відіграючи позитивну роль. А про негатив я не хочу навіть згадувати, бо навіщо витрачати час та здоров`я на цих  людей, духовних жебраків нашого часу, також жадних, котрі удавляться та інших удавлять за гроші…

вівторок, 15 грудня 2020 р.

Полтава - місто видатних людей. Художник Микола Ярошенко.

Наш край багатий на незвичайних, неординарних людей, які досягають висот у науці, мистецтві, літературі. Пропонуємо  згадати ще одне ім’я видатного полтавця. Микола Ярошенко (1846 – 1898) –видатний художник-передвижник, український  маляр-жанрист, який народився в сім’ї полтавського  шляхтича.

четвер, 10 грудня 2020 р.

Весела класика. Мартті Йоханнес Ларні

Дозвольте відрекомендувати! Це класика, але класика весела, емоційна, атмосферна. Мартті Йоханнес Ларні (1909 – 1993)  - визначний  фінський письменник і журналіст, голова Спілки письменників Фінляндії. В молоді роки майбутній письменник був і садівником і бізнесменом, вивчав мови та історико-філософські та політичні науки.  Але головною пристрастю життя була література. Літературну діяльність почав як поет, далі ранній роман « Шановні бідні і їх строката компанія » , романи « Нетерпляча пристрасть »  , « Небо спустилося на землю », « Четвертий хребець, або Шахрай мимоволі » ,«Прекрасна свинарка, або Спогади економічної радниці Мінни Карлссон-Кананен », « Про це вголос не говорять» та ін..

вівторок, 8 грудня 2020 р.

Захист від негативу і коронавірусу від полтавського науковця

У грудні цикл «Моя  Полтава - мої роки і спогади» нашої читачки Оксани Кравченко продовжується. Розмова піде про секрети довголіття і здоров`я.

Серед полтавців є немало людей-винахідників. Один із них -  Анатолій Олександрович Голєв, нині проживає у мікрорайоні Алмазний, який закінчив Київський технікум радіозв’язку, Харківський гірничий інститут, кандидатську дисертацію захистив  у Інституті гірничої справи ім. О.О. Скочинського.

четвер, 3 грудня 2020 р.

Шановні читачі бібліотеки-філіалу № 5! Ми продовжуємо цикл «Моя Полтава - мої роки і спогади». Ми живемо у складний час - це час, коли, як на фотоплівці (чи хто насправді пам’ятає цей заворожуючий процес?), проявляється все – від найкращого до найгіршого. Коли одне необережне слово може вбити швидше, ніж смертоносний вірус, а несподівана людська доброта й розуміння раптом викликають сльози зворушення… Може, останнє від того, що звикли бачити (уявляти) в людях гірші, а не кращі риси?.. І зараз вашій увазі я пропоную історію сільської жінки, яка все довге життя співає.

Повір у себе, і в тебе повірять інші...

вівторок, 1 грудня 2020 р.

Важливо бути обізнаним. СНІД.

В усьому світі щороку 1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. У цей день у 1988 році відбулася зустріч міністрів охорони здоров’я всіх країн, на якій вперше пролунав заклик бути соціально терпимими і сприяти поширенню інформації про ВІЛ/СНІД.

четвер, 26 листопада 2020 р.

Поради щодо читання книг

«… ми зможемо вaм допомогти, якщо вaм хочеться прочитaти хорошу книгу зaрaди розуміння. Відповідно, нaшa темa – мистецтво читaти хороші книги , якщо ви прaгнете глибокого розуміння»

Мортімер Дж. Aдлер

Прaцівники бібліотеки-філіaлу №5 підготувaли для вaс топ-8 порaд, як читaти більше, крaще і чaстіше:

середа, 25 листопада 2020 р.

Полтавщина – колиска українських традицій

Відомий український поет В. Симоненко, звертаючись до сучасника, закликав :

В океані рідного народу

Відкривай духовні острови.

Такими духовними островами в житті українців завжди були народні традиції та звичаї. Вони вироблялися протягом багатьох століть і є складовою частиною не лише історії нашого народу, а й сьогодення. Значною мірою народні традиції визначають витоки української нації, ті риси духовного і матеріального життя, якими ми вирізняємося з-поміж інших народів.

понеділок, 23 листопада 2020 р.

Поетичний калейдоскоп

Давній Китай… Там з незапам’ятних часів земля жовта. І жовті води великої ріки, яку так і назвали – Жовта (Хуанхе). Сидячи на її березі, богиня Нюйва ліпила чоловічків із жовтої глини. Вони вислизнули  з її животворних рук і заселили цю землю. Так розповідає легенда.

Китайська поезія – одна з найдавніших у світі. З’явившись у другому тисячолітті до нашої ери, вона проіснувала, зовні мало змінюючись, аж до початку ХХ століття.

середа, 18 листопада 2020 р.

Різновид літературного роду - епос

Абсолютно всі літературні твори можна віднести до одного з трьох родів: епосу, лірики чи драми. Назва епос походить від слова «розповідь». В рамках нього відбувається розповідь про минулі події разом з різнобічним описом. Розповідь викладається рівно, а головних героїв читач може судити по їхнім вчинкам.
Кожен із нас ознайомлюється з епічними творами ще змалку, коли нам читають казки, билини,  а в старшому віці ми вже маємо справу з повістями, міфами, романами.
Отже епос - різновид літературного роду, що оповідає про події, які нібито відбувалися у минулому (немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).

понеділок, 16 листопада 2020 р.

Говоріть зі мною українською

Мова – це великий дар. І в кожного народу вона своя. Наш народ створював мову віками. Відомий український педагог Василь Сухомлинський писав : «Мова – це віконця, через які людина бачить світ. Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова, велика моральна культура…»

Українська – це мова землі, якою ходять українці. Споконвічно майже у всій Україні розмовляли рідною мовою.

пʼятниця, 13 листопада 2020 р.

Двоє митців на садибі Івана Котляревського

Хочу розповісти вам, читачі бібліотеки-філіалу №5, про молоде подружжя митців. На садибі класика української літератури під відкритим небом на день народження Івана Котляревського відбулася одноденна виставка двох молодих художників краю. Тут показані роботи маловідомих полтавцям художників. Вони особливі: неординарні, непередбачувані, надзвичайно креативні. Кожний із них є майстром своєї справи, а об’єднуючись для цього спільного проекту, показють шедевральний результат.

понеділок, 9 листопада 2020 р.

Знайомтеся, Єлизавета Діденко!

Ми продовжуємо цикл, започаткований активною читачкою Оксаною Кравченко під назвою «Моя Полтава - мої роки і спогади». За цей час пані Оксана ознайомила наших читачів із талановитими людьми Полтави, які знаходяться на заслуженому відпочинку, а цього місяця  - про талановитих молодих…

четвер, 5 листопада 2020 р.

Літературний жанр - оповідання

Оповідання – це невеликий художній твір, в якому дається словесний малюнок подій, пов’язаних з життям і діяльністю людей, або словесно змальовується природа. Тому оповідання умовно поділяються на дві групи: 

1)оповідання, в яких діють люди 

2)оповідання про природу й діяльність у ній людей. 

Оповідання як жанр літератури зародилося досить давно.

вівторок, 3 листопада 2020 р.

Мріяла бути музейником і стала ним

Любила і люблю фотографуватися в історичних місцях Полтави. Однієї вересневої днини наприкінці ХХ ст. прийшла на садибу Івана Петровича Котляревського зробити фотосесію. День видався теплим та сонячним . Я не знала, що у будинку йде екскурсія. Неспішно фотографувалася. Не помітила, як біля нас, у знаменитого колодязя, зібралися екскурсанти.

пʼятниця, 30 жовтня 2020 р.

Лікарі, що випередили свій час. Парацельс

Алхімія в Європі з моменту свого зародження знаходилась у напівпідпільному стані. Однак європейські правителі, як світські, так і церковні, оголосивши алхімію поза законом, водночас опікувалися нею, розраховуючи на вигоди, які обіцяло знайдення способу отримання золота.
Багато відкриттів мали сенсаційний характер. Камінь, який світиться в темряві червонуватим кольором та отримав назву сонячний камінь, фосфор, який отримували переганяючи людську сечу та багато іншого. Це було щось нове та незвичайне.

середа, 28 жовтня 2020 р.

Історичний екскурс «Професії на вимоги часу»

Вибір професії – важливий етап в житті кожної людини. Вирішувати питання цього вибору сучасним школярам-підліткам важко. Полегшити вирішення цього питання вам допоможуть  книги та матеріали з періодичних видань бібліотеки-філіалу № 5. З літератури бібліотеки можна дізнатися про особливості окремої спеціальності. Отримані знання допоможуть зробити правильний вибір і в майбутньому стати справжнім професіоналом.

вівторок, 27 жовтня 2020 р.

Людські долі

Моя мама соціальний працівник. Зараз я у відпустці, і допомагаю мамусі з її працею. Спілкування із бабусями, які повинні жалітися на свою долю... не зовсім співпадають фактичності. 

Тому я беру велосипед, сідаю і їду до нашої героїні цієї публікації.

Знайомтеся, бабуня Настя. Повних літ 93. На вигляд молодша, бо обожнює повторювати: "Праця, праця, праця молодить душу та й тіло моє. Ось так, Альбіно. Я не люблю нитиків та нікудишніх».

четвер, 22 жовтня 2020 р.

Полтава – місто видатних людей

Чільне місце у книжковому фонді бібліотеки-філіалу № 5 займає краєзнавча література, яка збагачує знаннями історії та літератури, біології та географії рідного краю. Бібліотекарі за допомогою книг залучають своїх читачів до вивчення історії своєї малої Батьківщини.

понеділок, 19 жовтня 2020 р.

Студентська бібліотека – студентські правила

 

"Я другий тиждень у Німеччині. Приїхала навчатися. Поспішаю на зустріч з іншими студентами. Вирішили, що зустрінемося у бібліотеці. Заходжу в кількаповерхову сіру будівлю. Як і було домовлено, піднімаюся на другий поверх і одразу ж потрапляю у хол з великими вікнами, біля вікон стоять столи, біля стін – бордові дивани, не знаю скільки штук, одним словом – багато, підлога цього холу вкрита кавроліном такого ж бордового кольору.

пʼятниця, 16 жовтня 2020 р.

Наші доробки у найбільшій онлайн-енциклопедії світу

Так, як працівники бібліотеки-філіалу № 5 подали на міжнародний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» роботи власного авторства, то ми хочемо поділитися світлинами ще одного історичного об’єкта міста Полтави.  До вашої уваги пам’ятник ліквідаторам Чорнобильської катастрофи. Чорним покривалом накрила Україну 26 квітня 1986 року Чорнобильська аварія. 

субота, 10 жовтня 2020 р.

Історик, який вірить у відродження України

У Полтаві багато красивих жінок, не випадково ж сюди у ХVIII та ХIХ ст. приїжджали з Москви та Петербургу женихи… Краса молодості не викликає такого здивування, як краса зрілої жінки, коли очі сяють, коли посмішка зачаровує. До таких красивих полтавок належить наша сучасниця Тетяна Демиденко. Я вперше побачила й почула її на лекції з історії України восени 1997 року у Полтавському вечірньому університеті журналістики, де вона  викладала протягом 5 років історію  та етику. Перше, що запам’яталося в аудиторії -  світла посмішка полтавки. Її посмішка — це веселка душі.

четвер, 8 жовтня 2020 р.

Осяяні красою і талантом

Щороку у другу неділю жовтня майстри пензля відзначають День художника України.

Художники – люди з особливим мисленням. Вони бачать те, чого не бачать звичайні люди, знаходять прекрасне в повсякденному, вміють зобразити думки на полотні.

В день художника ми хочемо познайомити вас з двома відомими талановитими художницями-полтавками. Спільне в них – краса, талант, рідна Полтавщина.

середа, 7 жовтня 2020 р.

Поетичний портал

Живу я з книгами не лиш одне життя.

Знайомлюся із героями і втіху маю,

Закохуюся з ними я до забуття,

Не раз народжуюсь , не раз і помираю.

 

З дитинства книга – наймиліший друг,

Джек Лондон і Ремарк, і Войнич, й Грін.

Тепер же Лис і Кокотюха, Шкляр й Кідрук,

Їх слова у серцях відлунює як дзвін.

 

Рядки Тараса й Лесі душу живлять,

Нас вчать любити Україну,

Лиш з крилами велить нам жити Ліна,

А Василі, і Стус, і Симоненко – за Вкраїну «до загину».

 

В книгах я шукаю смисл буття,

Й знаходжу думку, що дарує слово.

Як можеш повернуть на краще ти хоч крихітку життя,

Не відкладай – зроби обов’язково!

читачка Олена Кульчій

 

вівторок, 6 жовтня 2020 р.

Дитячі захоплення Альбіни Діденко

Ви любите казки із натяком?

Звертаюсь до всіх без виключення. Дітлахів та дорослих дітей:)

Ось я, люблю. Мені вже 25 років як буде, і я все ще "тікаю" до архіву дитячої літератури. І знаходжу там достатньо цікавого. Не просто малюнки. Хоча  ілюстрації відіграють важливу роль у роботі автора. Якщо і автор, і художник знаходять між собою взаєморозуміння...то це успіх. Зацікавити читача не тільки #словом, а ще й #витвором треба зуміти. Це талант. 

І в цій публікації я поділюся своїми знахідками серед українських авторів. На що саме вони натякають у казках. І справді це так?

четвер, 1 жовтня 2020 р.

Про нові книги історика мистецтва і педагога Кіма Скалацького

Завжди цікаво спілкуватися з Кімом Скалацьким, музейчиком, істориком мистецтва, поетом, перекладачем, випускником історичного факультету Полтавського , тоді іще державного педагогічного інституту. На початку цього століття він зробив мені дуже гарний фотопортрет на повний зріст. Фотосесію провели у літньому саду Полтавського художнього музею Я цю фотографію поставила у збірку прози «Ніч із світанковою посмішкою»(2003 р.).

середа, 30 вересня 2020 р.

Якщо не вірити в долю…

Шановні читачі  бібліотеки-філії  №5 Полтавської ЦБС, як обіцяла, я продовжую  у жовтні цикл «Моя Полтава - мої роки і спогади». І поговоримо ми про вчителів Полтави. Адже у жовтні ми відзначаємо День працівників освіти України. День вчителя в Україні вважають одним із найулюбленіших професійних свят, які відзначають не тільки діти, а й ті, хто виріс і працює в іншій сфері. Щороку його святкують у першу неділю жовтня. Мої бабуся Галина Омелянівна Бойко та дідусь Олександр Андрійович Кравченко все життя пропрацювали сільськими вчителями на Полтавщині, Донбасі та Буковині. Їх ніхто не вітав із цим святом, бо у Радянському Союзі поздоровляти вчителів офіційно почали з 1980 року. Доземно вклоняюся моїм  рідним і всім вчителям, яких народило і виховало  та забрало буремне ХХ століття.

пʼятниця, 25 вересня 2020 р.

Монастирський комплекс – пам’ятка історії та культури

Полтава по праву відноситься до найвизначніших історичних міст нашої держави.

Це – стародавнє українське місто, має давню і, напрочуд, доленосну історію. В різних її куточках розташовані древні храми, музеї, пам’ятники – скарбниця нашої пам’яті.

середа, 23 вересня 2020 р.

«Місто, в якому хочеться жити»

Погожий і незабутній ранок над містом, один із тих, які назавжди залишаються в пам’яті, хвилюють кожного.

З Днем народження тебе, наша Полтаво!

Ось вона, ось, справжня красуня, героїчна і нездоланна у віках, засяяна сонцем, зеленню і квітами. Серед  буяння парків і скверів то тут, то там здіймаються її численні пам’ятники – свідки славної історії міста.

вівторок, 22 вересня 2020 р.

З нагоди Дня міста у центрі Полтави відбудеться світлове шоу!

 

23 вересня з нагоди 77-ї річниці вигнання нацистів з міста Полтава та Дня міста. З 19.30 – 22.00 відбудеться світлове шоу на будівлях Полтавської міської ради, Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» імені Р.Кириченко, Кадетського корпусу (Кругла площа).

До Дня визволення Полтави

четвер, 17 вересня 2020 р.

Квіти її життя

 Лариса Назаренко полюбляє малювати квіти. Це я помітила, ще коли вперше побачила її живописні картини у коридорі Полтавської обласної філармонії. Наприкінці минулого століття там постійно проходили виставки полтавських живописців.

середа, 16 вересня 2020 р.

Життєдайна сила жінки

 

Ми продовжуємо цикл нашої читачки Оксани Кравченко "Полтава - мої роки і спогади". 

"Кожна жінка нагадує мені квітку. Моя сучасниця Тетяна Сівкова - це букет різноманітних квітів і трав, лікарські властивості яких важко недооцінити.

понеділок, 14 вересня 2020 р.

Еталон стилю

Ми продовжуємо цикл нашої читачки Оксани Кравченко "Полтава - мої роки і спогади".
"Який він еталон жіночої краси? Хтось скаже фігура "90-60-90" і довге волосся? Насправді ж за останні 20 років, ідеал жіночої краси постійно змінювався. Вподобання чоловіків варіювалися від пишногрудих дам з великими стегнами до худих манекенниць з плоскими грудьми. Мода змінюється не тільки на стиль життя, одяг і зачіски. Жіночка краса багатогранна. От про неї я хочу сказати декілька слів на прикладі української жінки, якою горджуся і надихаюся не одне десятиріччя. 

вівторок, 8 вересня 2020 р.

Експромт

Колись та і зараз хлопчат та дівчат лякав, лякає завжди дядько Страх. У нього великі очі. Страхітливі губеняки.  Гам-гам. І виє у вухо. Страх шукає в кожному із нас опору на яку він може опиратися, щоб лякати новенькими штукенціями від яких серце калатає. Ти боїшся чогось, але хочеш цього і в тебе постає вибір:
Ризикнути чи програти?

пʼятниця, 4 вересня 2020 р.

Бо світ не без добрих людей


Безкорислива практична допомога своєму ближньому або кому б то не було в усі часи являла собою фундамент доброти і людяності в усьому світі. 
Благодійність є однією з форм цієї безкорисливої допомоги і часто стає тим «рятівним колом», яке дозволяє потрапившим у ту чи іншу біду людям, справлятися з непростою ситуацією.

четвер, 3 вересня 2020 р.

Книги, як музика


 Обожнюєш літературу сучасних письменників, яка ллється з вуст як музика?

Від щоденника Анни Франк  до обговорення нейронних зв'язків у головному мозку — ось  книги, які потрібно прочитати для насолоди та розвитку.Якщо ви готові до сучасного, але при цьому не найлегковажнішого чтива, то ця добірка для вас.

середа, 26 серпня 2020 р.

А чи знали ви?

"Книги - кораблі думки, мандрують по хвилях часу й обережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління."
 Ф. Бекон 
Вони пережила довгу історію за яку з ними траплялися різні речі, які стали їхніми цікавинками.
Ми хочемо познайомити з деякими вас.

четвер, 20 серпня 2020 р.

З Днем Державного прапора України!

Щороку 23 серпня, за добу до святкування Дня Незалежності, Україна відзначає День державного прапора. Дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг. Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України.

середа, 19 серпня 2020 р.

Читачі рекомендують

"Із книги "Майже вільна" Дідьє Ван Ковеларт :
- Знаєш, коли я в тебе закохалася? - запитала вона, повертаючи весла мені.
Я не ризикнув відповісти, щоб не видатися в її очах неуважним чи претензійним.
- П'ять хвилин тому. Коли ти після того, як посадив мене у човен, пішов по третій дощовик, яким накрив моє інвалідне крісло. Ця історія мене одночасно і розсмішила. І зворушила. І взагалі я не хочу даремно гаяти часу на теревеньки. Я не знаю які слова сюди треба вставити, але можу поділитися і таким веселим дещо уривочком, будьте готові до веселощів, ця книга мене не розчарувала, так само як і зачарувала її обкладинка. Особливо картонний літак. 

понеділок, 17 серпня 2020 р.

Душа товариства


«Моя Полтава - мої роки і спогади» - цикл замальовок про полтавців читачки нашої бібліотеки Оксани Кравченко.       (продовження)

"Саме так одним словом можна охарактеризувати полтавського живописця, науковця, педагога, фотохудожника та мандрівника Леоніда Колєснікова. Я познайомилася із ним наприкінці 80-х років  у майстерні у китайському дворику, де він працював разом із Миколою Івановичем Смірновим. Із першої хвилини до цього  розумного та красивого  чоловіка виникла симпатія і ось вже понад 30 років ми товаришуємо. А вперше почула його виступ  у Художньому музеї щe в  80-ті роки ХХ століття, тоді він знаходився в особняку біля пам`ятника Петру 1, на лекції, що  проводив Леонід Колєсніков  для Полтавського товариства Реріхівців. Падав невеличкий сніжок. Білий особняк і берізка, а в середині -  білі сходи, колони, стіни… Таке святкове і вишукане. На стінах - реалістичні полотна старих майстрів, яких я більше ніколи не бачила у новому приміщенні. Це був мій перший візит до художнього музею. 


понеділок, 10 серпня 2020 р.

Дивись, спостерігай, запам’ятовуй

«Моя Полтава - мої роки і спогади» - цикл замальовок про полтавців читачки нашої бібліотеки Оксани Кравченко.

«25 липня останній раз відчинилися двері Виставкової зали по вулиці Чапаєва, а нині Героїв Чорнобильців, де 32 роки вирувало життя найдемократичнішої організації художників краю - творчого товариства «Художник», що працювали  при Полтавській обласній організації Українського фонду культури. От про деяких членів товариства я й хочу вам розказати, шановні читачі бібліотеки-філії № 5 МЦБС. Одним з перших художників, із яким я познайомилася у Полтаві був Микола Іванович Смірнов, живописець, фотохудожник,  не лише член ТТ «Художник», а один із його фундаторів. Його майстерня тоді знаходилася у китайському дворику, коли я вперше переступила її поріг. Потім я була в майстерні на території парку «Перемога»,  на вулиці Монастирській… Микола Іванович - добра, світла і щира, чуйна людина, який і в 60 років не втратив дитячого погляду на життя і віру в людей та добро. А ще  - сором’язлива і дуже порядна  людина - мій вірний і надійний друг, наставник у образотворчому мистецтві, один із вчителів життя. Скільки разів я хотіла про нього написати, коли стала журналісткою, а він відмовляв мені… Микола Іванович любив Полтаву, вона стала його натхненням і порятунком. Не можу сьогодні пригадати місця, якого б він не намалював у обласному центрі. Найбільше полюбляв писати Хрестовоздвиженський монастир, пам`ятку архітектури козацького бароко. Малював його у різні пори року, з різних кутів зору на папері і картоні, полотні і бересті. Однаково легко і красиво виходило у цього майстра пензля. Був прекрасним копіювальником творів художників-передвижників, українських живописців-реалістів другої половини ХХ століття. Створював такі копії картин, що митці Полтави не могли відрізнити їх від оригіналів. А портрети жінок у нього виходили особливі, бо він обожнював полтавок. Але мав одну особливість...

четвер, 6 серпня 2020 р.

Читання зі смаком


Читаючи деякі з цих книжок, відчуваєш, наче насправді, жар плити на кухні у мішленівського шеф-кухаря, і апетитний запах щойно звареного шоколаду в маленькій кондитерській. Ти не тільки занурюєшся в сюжет, який, так чи інакше, пов’язаний з кухнею, гастрономією та смаками. Але й вивчаєш різні рецепти, більшість з яких, якщо не лінуватися, можна спробувати приготувати.

середа, 5 серпня 2020 р.

Читачі рекомендують

Коли я читаю історії, то не завжди сприймаю близько до серця. Зазвичай треную пам'ять і мозковитість. Але,  щоб історія припала до душі і залишила після себе думки від прочитаного...  в  моєму описі, що у кожного є вибір читати, або ж відкласти подалі від цікавості. 

понеділок, 3 серпня 2020 р.

Читачі рекомендують


Бібліотекарка запропонувала:"Прочитайте, не пожалкуєте", так і сталося.  Книга "Під зіркою Лукаша" вразила. Богдан Жолдак ( правнук Тобілевича) зібрав  унікальні свідчення та спогади про відомого українського перекладача і мовознавця Миколу Лукаша.
Його живі, яскраві й неповторно українські переклади – це вершина світової поезії. Його тричі висували на здобуття Шевченківської премії, проте щоразу його кандидатура відхилялася.