Мене надихають різні речі. Різна праця. Різне світоБАЧЕННЯ. І коли це стосується Краси навколо, яка росинкою пролягає в Серце Людини... це ще Краще. Бо немає місця для Відчаю. Тільки Віра за Життя.
Твердохліб Ірина Василівна є позитивною АКТИВІСТКОЮ.
Поруч із нею немає того зневірення.
Поруч із нею, хочемо ДАРувати і РУХатися тільки ВПЕРЕД!
Поруч із нею, і посмішка радіє.
Поруч із нею, і Сонце рясніє.
Поруч із нею, і вільне Дихання на повні груди.
Це все тому, що Вона створена Надихати людей. Навіть мене. Такі слова йдуть від щирого серця.
Бо Ірина Василівна заслуговує бути Взірцем для Всесвіту.
Допомогаючи людям із обмеженими можливостями, вона не бачить перед собою "ОБМЕЖЕНЬ", бо це не для неї. Ціль і Вперта Упевненість. Ось, що характеризує Ірину Василівну.
Пам'ятаю нашу першу зустріч влітку. Два роки потому, Ірина Василівна на своїх чотирьох колесиках " переїзджала" пішохідну доріжку, я ж чомусь захотіла зробити людині приємно, дістала із сумки два персика і поклала їй на коліна. Але не втокмачила відразу, що людині буде незручно утримати ці персики на сидінні, і неможливе водіння руками цих чотирьох колес...
Усе ж таки все добре закінчилося, бо вся Полтава знає про Ірину Василівну, і багато хто із перехожих, завжди запропонує свою допомогу. Але Ірина Василівна не із слабаків. Якби це було так, багато б хто не зрозумів в чому сенс існування людської проблематики.
В боротьбі за своє існування, Ірина Василівна вірує за Життя.
Віра додає людині сил. Спраги до нових сходинок. І навіть, якщо людина обмежена фізично, це не знімає Відповідальності за обмеження в Розумі.
Завжди є маленька надія на те, щоб одужати фізично, але рідко Повноцінно.
Завдяки Ірині Василівні хочеться збирати Промені Віри у власне одужання.
Дякую Вам Ірино Василівно... за Любов до Життя."
Альбіна Діденко, читачка бібліотеки
Немає коментарів:
Дописати коментар