Тактильні поверхні: для чого вони потрібні

 В Полтаві, як і в усій Україні, тільки починають використовувати так звану тактильну або рельєфну бруківку та плитку.

Уперше про тактильну плитку та бруківку заговорили у 1965 р. Саме тоді японський інженер і винахідник Міяке СЕЕ вперше розробив тактильну бруківку, щоб допомогти своєму другові, в якого почався процес погіршення зору.

Через два роки після його винаходу, місто Окаяма на заході Японії стало першим містом, де встановили тактильну бруківку. Через десять років її вже активно використовувала японська залізниця.  Так, на краю вокзальних платформ з’явилася лінія рельєфної бруківки, яка попереджала людей із вадами зору, про небезпеку. Незабаром винахід поширився за межі Японії і сьогодні його використовують у всьому світі. Рельєфну бруківку часто забарвлюють у яскраві кольори, щоб зробити їх більш помітними для тих пішоходів, які погано бачать. Більшість країн використовують для цього яскраво-жовтий колір. Рельєф бруківки також інформує про види небезпеки. Якщо на бруківці рельєф у вигляді пухирців, то він сигналізує про перехід із тротуару на дорогу. Пухирці у шаховому порядку інформують про край залізничної платформи. Суцільні лінії на бруківці поперек дороги попереджають про особливу небезпеку, наприклад, про початок сходового маршу. Якщо суцільні лінії розташовані у напрямку руху, то вони допомагають людям із вадами зору дістатися із точки А в точку Б, не зачепивши при цьому перешкод.