Українці вирощують квіти на дачних ділянках, в оранжереях, а також у будинку на підвіконнях. Це роблять для того, щоб захоплюватися ними, отримуючи позитивні емоції від їхньої краси та від того, що вдалося виростити такі дивовижні рослини. Ця робота здається дуже жіночною та приємною: вирощувати яскраві квіти та прикрашати своє обійстя. Втім, квіти вимагають від своїх доглядальниць пожертвувати любов'ю до себе заради любові до них."Коли маленьке, з ним як з дитиною. Воно мені як моє рідне, я люблю його усе", - розповідає Наталія Латюк, мешканка села Івашки, що у Полтавському районі. "Ой ви, очі волошкові,
Мов троянди пелюстки – вуста,
Стан твій ніжний, смерековий,
Ти – веснянка моя чарівна».
Це, немов, про неї співається у пісні «Очі волошкові», слова до якої написав Анатолій Драгомирецький, а музику Степан Сабодаш. У її небесних очах стільки любові до оточуючих людей, цього світу. Наталка всміхається: « Це мені синьоокі батьки дали». Синьооким людям приписують романтизм, мрійність та сентиментальність. Вони примхливі та схильні до депресії. Вони швидко закохуються. Серед таких людей багато творчих особистостей. Ці люди вразливі. Вони вміють мріяти, як ніхто інший, тому Всесвіт дарує їм багато удачі. Я відчула в пані Наталії надійного друга, який завжди готовий підставити своє плече. А сьогодні це така рідкість. Поряд із панною Наталією я відчула, що Жінка - це берегиня не лише хатнього вогнища, а й емоційного, що включає у себе турботу, ласку, доброту, теплоту, вдячність любов.
Наталія Олексіївна закохана у рідне село. «Ну як можна не любити село, у якому народилася і практично прожила все життя, окрім часу переддипломної практики у Чернігові та трьох років, що працювала у Черкасах, після закінчення Полтавського сільськогосподарського технікуму, воно має якійсь неповторний шарм, хоча, може це для мене пов’язано з тим, що то були дитинство і молодість. Ніде немає такої благодаті, як у Івашках.… Споконвіку наше село славилося трудівниками. В усі часи наші хлібороби працювали на землі, а решта – сумлінно трудиться в іншій сфері.» - ділиться пані Наталка.
«Село моє в пахучім цвіті
Мені всміхається здалля.
Для мене ти одне на світі,
Бо тут мій край, моя земля».
Це приспів пісні «Село моє» Надії Гураль. Це, немов, написано про Івашки». За фахом Наталія Олексіївна землеупорядник. Вона нагадує мені мудрого гіда, котрий веде нас до невідомого майбутнього. Такий гід з’являється у житті іншої людини в якості вчителя, духовного друга. Він допомагає знайти свій шлях у темряві.
Все свідоме життя пані Наталія займається квітами. А починала ця сучасниця з ікебани у 18 років. Слово «ікебана» з японської мови перекладається як «живі квіти». Саме це є основою для квіткової композиції. У будь-якій ікебані завжди мають бути присутні живі квіти, якщо їх там немає – це вже не ікебана. Пані Наталія пояснила, що першою важливою відмінністю між ікебаною та флористикою є власне традиція, яка у мистецтві ікебани існує з VII ст., тоді як флористика з’явилась близько 200 років тому. Крім того, при створенні композицій флористами використовуються різні квіти, які збираються у щільні букети, чого не буває в ікебані. В ікебані завжди один вид квітів, як правило, сезонних, але найважливішим аспектом є простір, який має бути між складовими ікебани.
Пані Наталка вирощує квіти понад 20 років не для продажу, а для душі. У Латюків вони не лише у дворі, а й у будинку. Всюди, де є вільне місце, щось росте. Чудово почувають себе калачики і хатні троянди…. Вона каже, що квіти жінкам ближчі і вони краще їх відчувають. Жінки в основному займаються квітами, висаджують квіти, проводять догляд за ними. В них проявляється більша любов до квітів. Жіночі руки - ніжніші до квітів. Більше, ніж жінки, квіти ніхто не любить. «Я люблю самі квіти: і догляд, і вирощування, тобто всю технологію, агротехніку вирощування". - Ділиться Наталія Олексіївна.
Той, хто любить квіти, піклується про них, знає, що у рослин також є душа. Вони тонко відчувають людей і реагують на любов і турботу, відповідаючи взаємністю лише тому, хто не шкодує праці і часу, щоб за ними доглядати. Завдяки квітам будинок наповнюється гармонією і душевною теплотою, взаєморозумінням і хорошим ставленням один до одного. Отримуючи належний догляд, вони служать джерелом щирих і променистих усмішок. Рослини в усьому їхньому різноманітті не просто прикрашають наше життя та дарують свій вишуканий й легкий аромат. Вони також очищують повітря, насичуючи його киснем. Доведено, що квіти нейтралізують несприятливу енергію і заряджають все навколо позитивною енергетикою. Особливо це стосується декоративних рослин, які отримують хороший догляд. Найкращими квітами її життя є син Євгеній та онучок Марк, якому лише 1 рік. Вони живуть окремо в цьому ж селі, виїжджати нікуди не збираються. Наталія Олексіївна турботлива мама і бабуся. Вона прекрасна не тільки квіткарка, а й господиня. Із перших днів готує для єдиного онука, додаючи до кожної страви крапельку любові. Спеціально для онука любляча бабуся майже щодня робить творожок. Яка після нього залишається сироватка, ви б знали, мої читачі… Ніколи у супермаркетах такої в Полтаві не купити, а на ринках і взагалі, бо там сироватка - вода. А тут - жирна, смачна. Не так просто посуд відмити, уявляєте?
Багато науковців із різних країн зазначають, що радість дарування, схоже, є "універсальною психологічною рисою", яка притаманна людській природі, незалежно від культури. Ба більше, безкорислива допомога іншій людині може навіть захистити вас від хвороби. Проведені в Європі впродовж 30 років дослідження жінок, які добровільно займалися благодійністю, показали, що вони були на 16% менш схильні до серйозних захворювань впродовж цього періоду. Можливо, тому, що така діяльність знижує стрес, що в свою чергу посилює імунну систему. Цьому існує чимало пояснень. Щедрі вчинки зміцнюють соціальні зв'язки (адже люди завжди будуть вам вдячні за приємний подарунок), але вони також наділяють наше життя метою - ми знаємо, заради чого підводитися вранці з ліжка… Ви, шановні читачі, мабуть бачили, як у кафе багаті люди купують дві кави, залишаючи одну для інших, котрі не мають грошей… Ця практика поширена у 20 роки ХХІ століття і в нашому місті. Як горнятко кави може змінити світ? Замислювалися над цим? А може. У всіх країнах і на кожному континенті, багаті чи бідні люди, які діляться з іншими, більш задоволені своїм життям, про це свідчать численні дослідження ХХІ століття.
Поради читачам бібліотеки-філії № 5 МЦБС від Наталії Олексіївни: "Отже, хочете зробити своє життя прекраснішим, здоровішим? Вирощуйте квіти, милуйтеся їхньою красою і діліться радістю споглядання з оточуючими. Не чекайте, що хтось принесе вам квіти. Обробляйте ваш власний сад і прикрашайте вашу власну душу».
Жодна зустріч у цьому світі не випадкова, мої дорогі читачі, вам є чого повчитися у кожної людини, яка приходить у ваше життя, і вам є чому навчити кожну людину, яка приходить у ваше життя. Коли ви це зрозумієте, ваше життя буде інтенсивнішим, повнішим та щасливішим! Скажіть собі, мої любі читачки: Моя душа більше не буде так страждати. Якщо мені стане боляче, то я дам вихід своєму душевному теплу, що змиє все наносне, я не дозволю своїм емоціям накопичуватися в середині мене. Я покращу ставлення до себе. Я перестану бажати виглядати по-іншому. Я перестану думати, що я недостатньо хороша, красива, розумна… Я буду краще ставитися до себе. Я буду добрішою і буду більше любити себе. Тепер я перестану засмучуватися із-за тих людей, котрі не бачать мою цінність, і я проявлю більше вдячності тим людям, котрі справді цінують мене. Замість того, щоб бажати того, чого не маю, я буду вдячна за всі прекрасні речі і людей, які вже є в моєму житті. Я не буду сидіти на одному місці. Я в далеку подорож відправлю всі свої страхи і тривоги.
Не шукайте досконалості. Любіть себе і живіть впевнені, що ви є найбажаніша, найдивовижніша, фантастична жінка - жінка мрія. Насолоджуйтеся кожним моментом свого життя. Так Ви стаєте щасливою!
Оксана Кравченко, член НСЖУ, МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар