Якщо у вас журбинка , згадайте обов'язково хороше, і створіть своїми руками Посмішку. Напишіть, розкажіть про Людей, і на своєму прикладі Надихайте. Сьогодні я розповім про смачні хлібці, які пече Олександра Шостя. Мама трьох дітей. Яка знайшла свою віддушину в хлібопеченні, на карантині. Когось він засмутив, а комусь допоміг знайти Себе в улюбленій справі. Як це сталося з Олександрою з Полтави.
А, Б, В, Г, Д, Е ... так ми вчимо в Полтаві алфавіт, жестову мову для глухих людей. Колись, десь в далекому минулому я мріяла стати сурдоперекладачкою. Але це потрібно ПОЛЮБИТИ чистим СЕРЦЕМ. Як це робить Світлана Баклицка, вона віддає всю свою частину Любові в допомогу глухим людям.
Павло Тичина народився в січні 1891 року в селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії, і в метриці був записаний як «Павелъ Григорьевичъ Тычининъ»: батько, сільський пономар і вчитель, свідомо русифікував прізвище сина. У хлопчика були всі шанси не вижити ще тоді – це не вдалося майже третині його численних братів і сестер.
Він не тільки вижив, а й отримав освіту завдяки гарному голосу і слуху, спадковому в родині: услід за старшими братами батьки віддали Павла співати до церковного хору, а заразом і вчитися в Чернігівській бурсі, а тоді в духовній семінарії. Він грав на кількох музичних інструментах, в тому числі на кларнеті, який став його поетичною візитівкою .
День Соборності – свято України, яке відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року. В цей день, щороку «живим» ланцюгом об’єднуються два береги Дніпра. «Живі ланцюги», як символи єднання української нації відбуваються також у багатьох містах України.
Місто, як і людина, має своє обличчя. Риси цього обличчя – вулиці й провулки, проспекти й майдани, бульвари і прорізи. Гордовиті, шляхетні вулиці, невеликі, затишні провулки.
У 2020 я не могла по пам’яті назвати імена третини авторів, яких читала. Передусім, складнощі виникали з португальцями, але саме португальські письменники і їхні герої відкрили для мене паралельний нашому "південний світ".
Народна мудрість каже, що людина може вічно дивитися на три речі: як сяють зорі, як горить полум’я і як тече вода. У кожному з цих явищ є щось магічне, привабливе, чарівне. З яким із них можна порівняти роботу бібліотекаря? Гадаю, що вона схожа на вогнище, яке горить уночі. Це полум’я і освітлює, розганяючи темряву, і зігріває того, хто потребує тепла. А хіба ми не розганяємо морок незнання та неуцтва полум’ям своїх сердець і розуму? Хіба не зігріваємо теплом душі полтавців у години, коли віра у власні сили полишає нашого читача? Особливо це помітно нині, під час жорстокого карантину.
Я познайомилася з Ларисою Лисенко у відділі читальної зали ПОУНБ ім. І.П. Котляревського, де вона працювала головним бібліотекарем. Мене зустріла весела, привітна дівчина з сяючими очима, у яких читалася думка. Те, як вона поводилася, говорила, проводила масові заходи нагадало мені Єлизавету Баварську, дружину імператора Франца Йосифа I.
Січень багатий на свята. Є свята особливі – Новий рік, Святвечір, Різдво, Водохреща, а є менш значущі. Наприклад, День вдячності кімнатним рослинам, який припадає на початок місяця.
Кімнатні рослини – прикраса нашого життя. Зараз неможливо уявити, що існує дім без квітів, тому що це – частинка природи, яка додає в помешкання затишок і красу. Але крім того, багато рослин є корисними і володіють унікальними цілющими властивостями, про які не завжди ми знаємо. Квіти нас лікують і є каталізаторами нашого душевного та фізичного стану.
За давньою традицією належне різдвяне святкування починається ввечері напередодні Різдва. Вечір цей називається Святвечором або ж Надвечір’ям Різдва Христового, що припадає на 6 січня. Це одне із найважливіших родинних свят, коли кожна сім’я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди.
