Хочу розповісти вам, читачі бібліотеки-філіалу №5, про молоде подружжя митців. На садибі класика української літератури під відкритим небом на день народження Івана Котляревського відбулася одноденна виставка двох молодих художників краю. Тут показані роботи маловідомих полтавцям художників. Вони особливі: неординарні, непередбачувані, надзвичайно креативні. Кожний із них є майстром своєї справи, а об’єднуючись для цього спільного проекту, показють шедевральний результат.
Аліна Гончарова, родом із Лубен. Першою
творчою роботою стала ікона, виконана у техніці бісеру в 1995 р. . Це ікона
Діви Марії. Створювалася вона хворобливо, важко. Аліна причащалася, взяла
благословення священика… Я знайома з пані Аліною з 2015 р. Аліна Гончарова закінчила Гадяцьке училище культури ім. І.П.
Котляревського, Київський інститут прикладного та декоративного мистецтва, Львівську національну академію мистецтв за
спеціальністю «художнє ткацтво». Із 2001 р. - член Косівської регіональної
організації НСХУ. Нині працює в Лубенській міській станції юних техніків та
натуралістів керівником гуртків: «Писанкарство», «Декоративно-ужиткове
мистецтво», «Живопис». Із грудня 2014 р. - член творчого молодіжного об`єднання молодих художників
Полтавщини «Друга неділя жовтня». А з січня 2016 р. стала головою правління
громадської організації художників Лубенщини «Пектораль». Із 2017 р. - член
НСХУ. Такий стрімкий злет нашої сучасниці. Вона представляє художній текстиль.
Робить гарячий батик та валяння, декоративний розпис. Володіє технікою
автентичного розпису яєць. На виставці
на садибі драматурга показано 3 роботи. Це квіти, створені у техніці гарячого
батику. Їх вирізняє витончений і досконалий колорит, вдале композиційне
вирішення, і, головне, енергетика любові та доброти. Вона робить дуже цікаві
твори, звертається до релігійної тематики. Так, у техніці гарячого батику
зроблені твори: «Архангел Гавриїл», «У дзеркалі осені», «У пошуках меду», «Прохолодна
ніжність», «Очей дівочих ясний світ». Ці твори полтавці зможуть побачити в
жовтні на її персональній виставці в Полтаві. Особливістю творчості цієї
мисткині є те, що вона зображує тварин та птахів, найбільше вовків, що є
рідкісним явищем у батику України взагалі, а Полтавщини і поготів...
Ярослав Терновський
полтавчанин, який, після закінчення Військового інституту Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, 10 років
служив у військовій розвідці у ЗС України. За фахом він «аналітик міжнародний».
Першу картину написав ще у Кременчуцькому
ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою Полтавської обласної ради. Командир Юрій Анатолійович Захаренко подарував ліцеїсту
Терновському коробку з фарбами. Так зробив перший крок у образотворче мистецтво - пейзаж з річкою, очеретом та
туманом, написаний олійними фарбами. У Полтаві відбулося 7 виставок
персональних та колективних, де показував свої твори. У цьому році це вже друга
виставка Ярослава. У лютому у ПХМГМ ім. М. Ярошенка проходила персональна
виставка «Тривиміри» цього молодого художника. На відміну від Аліни, він має
приватну художню освіту. Брав уроки, займався
у художніх студіях відомих митців Будапешта та Києва. У творчому доробку
полтавця 1000 творів. Твори знаходяться у дипломатичних представництвах,
приватних колекціях України, США, Угорщини, Греції, Польщі, Росії. Він
дослідник колективного півсвідомого через живопис, що довела попередня виставка
в лютому. Є організатором благодійних заходів для дітей. У 2014 р. заснував
Арт-центр ZELO, об`єднав команду художників, ентузіастів,
волонтерів Полтави та Києва, де проводять майстер-класи, організовують
виставки, зустрічі з митцями, арт-бесіди, пленери. Він перетворює буденність на
змістовний твір, поєднуючи несумісності. На виставці у музеї Івана
Котляревського представив пейзажі, собори та хату письменника. Ярослав вважає
живопис наукою та відчуттям, де правила і безмежність імпровізації,
достовірність та вигадка, правдивість та ілюзія. І от художник, ніби алхімік,
додає і змішує ці компоненти, із власним поглядом на сюжет. На виставці у музеї
Ярослав показує 17 живописних робіт. «Ми не помічаємо краси, а завдяки картині автор спілкується з людиною. Хата
Котляревського на картині сприймається інакше. У дітей навчився світобаченню. Ці
твори написав протягом літа. 50 хвилин і картина готова», - поділився Ярослав
на вернісажі.
Виставка вийшла святкова
і радісна, а якою ще вона могла бути на день народження Івана Петровича
Котляревського, котрого ми поважаємо та любимо… Наукові співробітники музею
пригостили усіх відвідувачів виставки чаєм із цілющих трав, вирощених на садибі
Івана Петровича.
Оксана Кравченко член
НСЖУ і МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар