понеділок, 9 листопада 2020 р.

Знайомтеся, Єлизавета Діденко!

Ми продовжуємо цикл, започаткований активною читачкою Оксаною Кравченко під назвою «Моя Полтава - мої роки і спогади». За цей час пані Оксана ознайомила наших читачів із талановитими людьми Полтави, які знаходяться на заслуженому відпочинку, а цього місяця  - про талановитих молодих…

«Сьогодні багато нарікань на нинішню молодь. От за неї і хочу сказати слово,  якщо ви дозволите, шановні читачі бібліотеки-філіалу № 5. Молодь різна у нас. Є такі, що їм усе байдуже. А є творчі люди, їх меншість, на жаль, котрі намагаються жити у злагоді із собою і світом, приносити людям якусь користь. Вони невідомі широкому загалу в Полтаві. От про них і піде наша листопадова бесіда. Справді нове ім`я молодої художниці Єлизавети Діденко  стало відомим широкому загалу завдяки першій серпневій персональній виставці у літературно-меморіальному музеї Володимира Короленка.

 Цим матеріалом я розпочинаю розповідь про молоді таланти Полтави на образотворчій ниві. Вернісаж «Моя Україно, ти матінко моя» проходив у камерній обстановці, із-за карантину, тому прийшли  лише друзі та родичі й педагоги художниці Єлизавети Діденко. Представила художницю Людмила Ольховська, провідний науковий співробітник музею. Ініціатором організації  виставки стала Ольга Теницька, директор цього закладу культури, котра на заході розповіла про знайомство з родиною юної художниці та про роль батьків у становленні творчої людини, підтримці та опорі для доньки.

Єлизавета закінчила ЗОШ № 18, Полтавську міську школу мистецтв «Мала академія мистецтв» імені Раїси Кириченко, Полтавський національний технічний університет, де навчалася на двох факультетах, стала бакалавром мистецтва, а ще магістром з менеджеру. Дівчина малює з 2002 року. Першими її «натурницями» стали 5 собак і 3 котів, які з ними живуть. Вона на них тренувалася в дитинстві. У 2016 році побувала в Болгарії у невеличкому містечку Обзор. Воно має невеликі розміри, проте 3000-річну історію. Пляж в Обзорі один з найкращих на Болгарському узбережжі: широкий прирордньопіщаний, з пологим входом в море. Пісок констистенції цукру. Приємно ходити босоніж -нога ніби провалюється в м'який теплий килим. Там полтавка  вперше малювала море з третього поверху будинку, де жила.

 Улюблений жанр - пейзаж. Його створювала в двох містах -  Полтаві та Решетилівці. На пленери ходила разом із Євгеном Пілюгіним, працювала не раз в його майстерні у Решетилівці. На виставці представлено архітектуру Полтави, що нечасто буває на виставках взагалі. Єлизавета щиро розповіла про створення церков, а ще що особливо складно було працювати над приміщенням Полтавського краєзнавчого музею, що  створений у стилі українського бароко. Йому присвячено 3 картини на цій виставці. Ці одкровення підтримав Євген Пілюгін, її педагог і наставник по пленерам, який вже не один рік очолює Полтавську організацію Національної Спілки майстрів народного мистецтва України. Вони разом працювали на території музею, поряд стояли мольберти. Це велика школа, коли досвідчений майстер передає свої навички, уміння молодому, а не лише теоретичні знання, як часто-густо буває у вишах Полтави.

Поради початківцям від Є. Діденко: «По-перше, не слухати нікого, особливо авторитетів, а робити свою роботу, навіть коли негативний відгук. Коли я слухала авторитетів, то був момент після І курсу влітку, коли хотіла забрати документи з університету, де навчалася на архітектурному факультеті. Батьки мене зупинили, за що я їм вдячна. А в літку почала займатися з Євгеном Пілюгіним, заслуженим майстром народної творчості України. По-друге, дуже важливо мати гарного вчителя. Ми займалися протягом двох років. Результатом стала моя дипломна робота, ця виставка». Сьогодні у доробку молодої художниці 50 живописних робіт. Дівчина не потребує особливих умов для роботи. Любить тишу і усамітнення, бо вона  - інтроверт. Коло захоплень її досить широке - вишиває хрестиком, в’яже спицями і гачком, робить витинанки, створює твори у техніці  холодного батику. А ще полюбляє вирощувати на балконі квіти та помідори. А на картинах сучасниці квітнуть майори, соняхи, півонії, ромашки та чорнобривці. Улюблена картина Діденко «Айстри. Квіткова казка». Дівчина мріє намалювати поля соняшників.»

Оксана Кравченко член НСЖУ і МСПУ

 

Немає коментарів:

Дописати коментар