Дитячі захоплення Альбіни Діденко

Ви любите казки із натяком?

Звертаюсь до всіх без виключення. Дітлахів та дорослих дітей:)

Ось я, люблю. Мені вже 25 років як буде, і я все ще "тікаю" до архіву дитячої літератури. І знаходжу там достатньо цікавого. Не просто малюнки. Хоча  ілюстрації відіграють важливу роль у роботі автора. Якщо і автор, і художник знаходять між собою взаєморозуміння...то це успіх. Зацікавити читача не тільки #словом, а ще й #витвором треба зуміти. Це талант. 

І в цій публікації я поділюся своїми знахідками серед українських авторів. На що саме вони натякають у казках. І справді це так?

 

Оксана Радушинська "Павучок без імені". 

Жив собі павучок. Який не знав, що є в житті багато прекрасного. Йому "вбили" в голівку, що комахи бувають різні і погані. 

Із книги: 

"Тож, все про що знав у своєму житті маленький Павучок, це лише про нитки, сітки, мух, джмелів і метеликів, поки сам якось не познайомився з ... Метеликом.

Після розповідей тітки Павучихи малюкові здавалося, що всі метелики - це огидні й жахливі потвори, котрі нівечать світ, аби той ставав гидким та некрасивим. Тільки оцей Метелик був зовсім не некрасивим. Навіть навпаки."

Нічого не нагадує? Теж саме і люди живуть собі. Нічого не знають. Але патякають.

Висновок: не знаєш, дізнайся і побач своїми очима. Людина може бути другом. Ворогом. Але не ярликом. 

Якщо у мене не вийшло з тією людиною порозумітися, я опишу чому так сталося, але та людина не повинна погоджуватися з моєю ситуацією і в знак солідарності припинити спілкування через мене.

Дружба - це не маніпулювання. В дружбі є тільки одна ознака, з якою я цілком погоджуюся з автором. Щирість. Саме щирість призводить до збереження довіри і поваги одне одного. До речі, Павучок на сам кінець отримав нове ім'я завдяки друзям. 

Щирий:) 

Катерина Кулик "Як виміряти планету". 

Їжак Кнопка, шукає у всьому пригоди на свою дупку. Теж само і я:) Автор чудово розписує пригоди кожного героя на шляху їжачка. Але я побачила тут приховану психологію. В кожному із нас сидить маленька дитинка, яка воліє бути непосидючою. Смішнючою. Гарнючою. Милішою. І мене зачепила Зіронька, яка хоче дарувати всім радість навколо. Внутрішньо вона не є щасливою. 

Тобто як це? На своєму прикладі мовлю: 

А ось так, отримай п'ятак!

Я посміхаюся всім. Але не щаслива внутрішньо. Це маска яка чудово приклеїлася. Що ж робити? Перестати очікувати. Бути собою. Різною. І не зважати на те, що не кожному ми підходимо за статутом. Просто цінувати мить свого існування. Чудово це підкреслює і сам Кнопка: 

"- Якщо хочеш, щоб усім було тепло, не покладайся на погоду, - сказав Кнопка, - а покладайся на своє серце!

- Це як?

- Щоб зігріти інших, у самого на серці має бути тепло і сонячно."

 

Наталія Стукман "Швидкий Флінн", " Малюк Коргі". 

Так. Мені як дівчинці дошкільного віку, як матусі в майбутньому,  як бабусі в далекому:) #LIKE такі вправи на розумову діяльність з використанням англійської мови.  Я читала і насолоджувалася. Хоча не дуже вдуваю англійською:))))

Сподобався момент із книги про песика Коргі. Защемило. Песик не міг довго заснути. І прийшов до мами. Мамине тепло його заспокоїло і він заснув.

Я теж без мами не могла заснути.  І зараз так.

Мама не замінить нам нікого. Це Дар отримувати від матусі тепло і Любов.

Мама як квітка, яка не має шипів... 

Цінуй. Це щастя. 

Дякую за теплі спогади. Дякую і Вам що завітали за порцією дитинства:) і можливо впали в яму згадок.