Чільне місце у книжковому фонді бібліотеки-філіалу № 5 займає краєзнавча література, яка збагачує знаннями історії та літератури, біології та географії рідного краю. Бібліотекарі за допомогою книг залучають своїх читачів до вивчення історії своєї малої Батьківщини.
Століттями складались звичаї
нашого народу. До цього часу на стінах домівок на видному місці можна
побачити рамки з фотографіями рідних і
близьких, оздоблені рушниками. За ними – минуле роду, сім’ї, людські долі.
Багатий життєвий досвід.
Сьогодні ми все частіше звертаємо
свої погляди в минуле, звіряючи
пройдений шлях з завітами старших поколінь, наших дідів і прадідів. Важливо
зберегти сімейну, родову пам’ять. Хіба не повага до свого родоводу тільки й
може викликати глибокий інтерес до
історії великого українського народу. В цьому інтересі, повазі кожен з нас
відчуває незримі ниті, які міцно і назавжди пов’язують його з рідним краєм,
нашою рідною землею.
Саме з цих міркувань і народився
задум розповісти про наших видатних земляків.
Відомий в усьому світі великий
гуманіст, видатний письменник і публіцист Володимир Галактіонович Короленко.
Якими тільки епітетами не нагороджували його сучасники: «адвокат слабких і
пригнічених», «живий Червоний Хрест», «совість інтелігенції». Полтавці завжди
уміли бути щирими та вдячними за добро, відданість, служіння, залишили багато
спогадів, а відтак історію Полтави неможливо уявити без цієї світлої постаті.
У Полтаві йому судилося
прожити 21 рік і тут скінчити свій
земний шлях. У нашому місті Короленко став засновником і головою багатьох
благодійних товариств. Особлива увага приділялася тим , які ставили собі за
мету турботу про дітей. Майже відразу після переїзду до Полтави Володимир
Галактіонович був обраний головою Комітету міської громадської бібліотеки.
Взагалі, митець був дуже прогресивною людиною. Все, що з’являлося нового з
світу техніки, з’являлося і в домі Короленка.
Сильний вплив на творчість і
погляди письменника мала історія і культура України. Любов’ю до української
мови, до фольклору були пройняті його твори. А головний твір життя - «Історія мого сучасника» написано саме в
Полтаві.
Ніколи не заростає стежка до його
будинку, а в ювілейні дні у меморіальному будинку-музеї звучать твори
письменника, пісні та романси того часу.
Ми завжди пам’ятаємо, що в нашім
краї жив і працював природознавець зі світовим Ім’ям, основоположник геохімії
та біохімії Володимир Іванович Вернадський.
Досить вимовити прізвище
Вернадського, як перед нами постає образ видатного вченого і надзвичайної
людини. Викликають подив його геніальність, уміння мислити масштабами всієї
планети, а найбільше те, що висунуті ним ідеї не підвладні часові. Навпаки,
вони стають усе більш актуальними. Особливо це стосується вчення про біосферу
та ноосферу.
Науковець організував Українську
Академію наук і був першим її президентом.
В.І. Вернадський був справжнім
природником, ученим-енциклопедистом. Життя вченого було тісно пов’язане з нашим
краєм: Полтавою і Шишаками, Яреськами і Новими Санжарами, Кременчуком і
Градизьком.
Працюючи на Полтавщині, Володимир
Іванович показав себе різнобічним дослідником з широким колом наукових
інтересів. Він створив цілісну філософію світобудови, яка обіймає природничий і
суспільні процеси. На полтавській землі показав себе також талановитим
археологом.
Треба наголосити, що в період
свого полтавського життя активно вивчає мову рідної землі.
Він був у самих витоків створення Полтавського історико - краєзнавчого музею. Вернадський любив Україну, а особливо Полтавщину, де надзвичайно плідно працював.
Багато куточків нашої малої
Батьківщини нагадують нам про видатного співвітчизника. Давайте берегти цю
пам’ять.
Немає коментарів:
Дописати коментар