"Читачу! Поглянь, усміхнись: я твій..." Максим Рильський

 В.Я.Брюсов (переклад М.Рильського)

               Книгозбірні

Незрима сила здавна залягла

В сторінках, що мовчать по книгозбірнях.

Вони в серця влучають, як стріла, 

Горять огнями в присмерках вечірніх.

Хтось полум’я далеко запалив

У млі віків – і полум’я сіяє.

Хтось лук твердий згинаючи підвів – 

І досі лук несхиблено стріляє.

                                                                     Століття йшли, а промінь слів ясних

                                                                      Освітлив нам у будуче дороги,

                                                                      І квітне в книгах, темних і старих,

                                                                      День сонячний і місяць срібнорогий.

Золочений ховає сагайдак

Нам заповідані співучі стріли,-

Людської мислі переможний знак,

Кипіння сил, для всіх народів миле.

                                                   Де суд житейський никне і мовчить,

                                                   Де клеврета звилася, мов гадюка,

                                                   Безсмертна книга, помстою дзвенить,

                                                   Як тетива окриленого лука.

Свої перші переклади Максим Рильський опублікував 1919 року у збірці “Гомін і відгомін”. У ній, крім авторських віршів, були переклади творів Анрі де Реньє, Валерія Брюсова, Ван-Лерберґа, Поля Верлена, Стефана Маларме, Моріса Метерлінка, Адама Міцкевича, Афанасія Фета. 1927 року Рильський видав свій переклад епопеї Міцкевича “Пан Тадеуш”, який досі вважається одним з найкращих у світовій літературі.

Особливо багато Рильський перекладав французьких авторів – від класиків ХVII століття до символістів. Це “Мистецтво поетичне” Ніколя Буало, новели Ґі де Мопассана та Ґустава Флобера, твори Жан-Батиста Расіна і Мольєра, “Орлеанська діва” Вольтера, драма “Ернані” Віктора Гюґо, героїчна комедія “Сірано де Бержерак” Едмона Ростана, трагікомедія “Сід” П’єра Корнеля, казка “Синя птиця” Моріса Метерлінка.

З німецької мови Рильський перекладав сонети Йоганна Вольфґанґа Ґете та Генріха Гейне, з англійської – трагедію “Король Лір” і комедію “Дванадцята ніч” Вільяма Шекспіра. Він переклав фраґменти “Пекла” Данте Аліґ’єрі та вірші Юліуша Словацького, поезії Галактіона Табідзе і Симона Чіковані, “Кримські сонети” Міцкевича і “Тунель” Келлермана.

Для композиторів та оперних співаків Рильський переклав арію Руслана з опери Михайла Глінки “Руслан і Людмила”, арію Івана Сусаніна з однойменної опери Глінки, пісні Ольги з опери Олександра Даргомижського “Русалка”, партію Чуба з опери “Черевички” Петра Чайковського та все лібрето його опери “Євгеній Онєгін”.