Інформхвилинка «Розділові знаки – наші друзяки»

Першими розділові знаки почали використовувати давні грецькі філософи. Ці знаки допомагали їм виразно читати тексти вголос. Про розділові знаки ми дізналися від філософа Аристотеля. Та їхнім батьком вважається грецький учений Аристофан Візантійський, який був найкращим граматистом свого часу. Наприкінці життя Аристофан став бібліотекарем Олександрійської бібліотеки. 

Вважають, що він склав першу систему розділових знаків, яка складалась із крапок. Закінчивши думку (написавши речення), Аристофан ставив крапку вгорі рядка.  Крапка внизу означала, що думка висловлена неповністю: чекай продовження. Крапка посередині рядка «говорила» читцеві, що потрібно зупинитися і перепочити, бо речення має кілька частин. Аристофанова система була запозичена від давніх греків латинянами і протрималася аж до VIII  ст. Цей учений уперше використав і знак оклику.

У VIII ст.. нашої ери з’являються нові розділові знаки, Їх уводить учений Алкуїн. Він використовує вже кому, знак оклику і знак питання. Грецькі рукописи IX – X ст. в кінці абзацу ставили велику крапку, хрестик, чотири крапки, чотири крапки з гачком або дві крапки з тире. Слов’янське письмо запозичило  й собі від греків ці знаки, які ділили текст на частини. Ми їх зустрічаємо  в літописах IX ст. і в писемних пам’ятках XVI ст.. А після XVI ст. українські друковані книжки користуються альдинською системою знаків, яку розробив венеціанський видавець, засновник найкращої на той час друкарні Альд Мануцій.  Правила вживання розділових знаків увів у XVI ст. Мануцій Молодший. Світ користувався цими правилами три століття. А в XIX ст. німецькі вчені розробили досконалішу систему інтерпункції, яка діє і в сучасних європейських мовах.

Сьогодні неможливо уявити наше життя без цих маленьких, але таких потрібних і важливих значків. А чи знаєте ви, що кома, тире, апостроф – слова-чужинці.

Назва кома прийшла до нас із латинської мови (відсікаю, відрубую, відділяю).

Крапка – найбільш уживаний розділовий знак. Деякі вчені вважають, що назва крапка запозичена з польської мови , яка спершу була засвоєна як «кропка». А як із «кропки» стала крапка здогадатися неважко.

Тире – слово французьке. Перекладається як «тягти». І справді, тире ніби тягне за собою другу частину речення.

Є в українській мові ще один цікавий розділовий знак – апостроф. Це слово, як і сам знак, прийшло до нас через посередництво французької мови із грецької.  Поставили його і знаємо, що приголосні у слові вимовляються твердо, роздільно, а букви я, ю, є, ї передають по два звуки.

А ще є знак, який завжди передає на письмі захоплення. Це знак оклику. До наших часів збереглася бувальщина з життя відомого американського письменника. Видавець запитав О’Генрі, як написати на обкладинці книжки прізвище:  «О’Генрі» чи «О.Генрі»? Письменник відповів: «Напишіть «О!Генрі». 

Від розділових знаків багато що залежить! Вчить правила, пишіть та розмовляйте грамотно.