Продовжуємо публікацію матеріалів Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Поговоримо про християнські свята і традиції українців. Це 274 матеріал.
На Трійцю прийнято прикрашати храми і будинки гілками дерев, травою та квітами. Зелень символізує майбутнє благополуччя, процвітання, багатство, щастя, оновлення та благодать.
«У слов’ян Трійця була останнім святом весняного календаря. Тиждень перед Трійцею називався Семицьким, а після — Русальним. Цей день пов’язували з розквітом природи, проводами весни і зустріччю літа, тож не обходилось без дівочих обрядів. Так, на Трійцю дівчата влаштовували гуляння, ворожили на судженого, завивали вінки з листя і квітів». – Промовила Катерина Штепа на театралізованому дійстві, що вперше до цього свята відбулося біля джерела піснетворки Марусі Чурай 2 червня у рамках проєкту «Зустрічі біля джерела Марусі Чурай». В українців виділяється Зелений (Клечальний) тиждень, що починається з четверга перед Трійцею. Три останні дні цього тижня та три наступного і називають Зеленими святами. Четвер Зеленого тижня відомий в українців як Навський Великдень або Семик (на півночі України).
З давніх-давен символом свята Дня Святої Трійці вважається береза. Це дерево першим стає зеленим і за народними повір’ями має гарну енергією, силу зростання. У свято прикрашали гілочками берези вікна, двері, ворота. Підлоги встеляли травою, будинок прикрашали польовими квітами. Березові гілочки приносили з собою на службу до церкви для освітлення. Дівчата вбиралися, прикрашали волосся вінком з квітів і гілочок берези, і йшли водити навколо берези прикрашеної стрічками хоровод. З настанням вечора берізку розряджали і йшли до річки пускати по воді віночки, за якими судили про своє майбутнє: потонув – не чекай нічого хорошого; прибився до берега – закохаєшся; далеко поплив – вийдеш заміж. Плетіння вінка було таємним ритуалом. Дівчина повинна була його робити в місці, яке недоступне для огляду чоловіками, інакше вони могли наврочити. Березові гілочки після Трійці зберігали і використовували як оберіг, а з листя робили лікувальні чаї. Святковий букет з польових квітів і трав, зібраний на День Святої Трійці, сушили і зберігали за іконами. Потім використовували як оберіг від пожежі і хвороб. Раніше на Трійцю засилали сватів. Вважалося, що якщо заручитися на Трійцю, а весілля зіграти на Покров (14 жовтня) життя подружжя буде щасливим.
Дякуємо Катерині Штепі, науковому співробітнику відділу етнографії Полтавського обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського за веселе і красиве, до того ж інформативне дійство про традиції українського народу.
Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ
Дякуємо за прекрасну зустріч на свіжому повітрі пані Катерині та пані Оксані. Мивперше дізналися про особливості Зелених свят в різних регіонах України та про страви на це свято. Переселенці із Харкова та Лисичанська.
ВідповістиВидалити