Продовження проєкту «Про українську культурну спадщину» у бібліотеці № 5

Полтава – мої роки і спогади». Продовжуємо розмову про звичаї нашого народу, про українське весілля.

Весілля  в українському народному побуті — складна суміш обрядів різних діб, у якій розрізняють впливи грецько-візантійського релігійно-містичного характеру і новіші українські.

Основні акти: сватання (в Продовжуємо публікацію матеріалів  волонтера і читачки Оксани Кравченко із циклу «Моя якому важливим моментом є згода молодої на шлюб), заручини, прикрашення гільця, печення короваю, запрошення гостей, дівич-вечір, церковне вінчання, весільний поїзд, перейма, розплетення коси у молодої, роздача короваю, переїзд молодої до молодого, «пригощування молодої», «комора», перезва, церковний «вивід» або обрядові зливки. Весільний обряд у системі сімейної обрядовості, як складової духовної культури українців, є одним із найбільш давніх та складних. Весілля, як указує назва, це радісний та веселий обряд подружнього єднання молодих. Традиційне українське весілля включає в себе три обов'язкових цикли: передвесільний, весілля і післявесільний, кожен із яких складається із окремих обрядів. Про це ми говорили на минулій зустрічі в бібліотеці-філії № 5 у рамках  спільного етнографічного проєкту «Про українську культурну спадщину», але  нам завадив сигнал «Повітряна тривога» дослухати відеопрезентацію Катерини Штепи, наукового співробітника Полтавського обласного краєзнавчого музею Імені Василя Кричевського, з якою співпрацюю вже  3-й рік повномасштабної  війни. І от 23 квітня ми  мали нагоду знову повернутися до традиційного українського весілля. Про нього писали письменники. Наприклад: Семен Гулак-Артемовський: інтермедія «Українське весілля» (1851 р.), Іван Котляревський, «Наталка Полтавка» (1819 p.). Обираючи дату святкування, молоді дізнавались, які є у році сприятливі місяці для укладення шлюбу, а в які одружуватися на варто. Ось прикмети на весілля за місяцями: січень - вважалося, що церемонія у перший місяць року могла призвести до швидкої втрати коханої людини; лютий - весілля в лютому обіцяє парі щасливе життя та стосунки, побудовані на взаєморозумінні; березень - весілля в березні віщувало життя дівчини далеко від рідного дому, у чужих краях; квітень - квітневий шлюб вважається мінливим, як погода в цей місяць; травень - згідно весільних прикмет, молодятам, які укладали шлюб у травні  віщували маятися все життя; червень - шлюб в червні вважається довгим і щасливим, подібним на безкінечний медовий місяць; липень - обіцяє молодятам долю та стосунки з білими та чорними смугами - то солодке та щасливе, то зі справжніми випробуваннями; серпень - місяць для створення романтичних та дружніх стосунків, у яких чоловік буде вірним і коханим; вересень - вересневий шлюб обіцяє бути тихим і спокійним, адже стосунки пар, що одружилися в перший місяць осені, будуються на взаєморозумінні, вірності та міцному коханні ; жовтень - віщував важке сімейне життя; листопад - третій місяць осені, вважалося, дасть нареченим достаток і щастя; грудень - обіцяє робити шлюб міцнішим з кожним спільно прожитим роком.

Дякуємо пані Катерині за змістовну і розлогу  розповідь про регіональні відмінності українського весілля та різноманітні прикмети. Дякуємо колективу бібліотеки-філії № 5 за книжкову виставку до цього заходу та теплий прийом для переселенців із Харкова, Лисичанська та Луганщини .

                           Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ