Поет, перекладач з понад двадцяти давніх і нових мов, прозаїк, дотепний пародист і дитячий письменник, літературознавець, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Ігор Васильович Качуровський «пройшов дуже довге життя, майже 95 років. Народився 18 року ще за Української незалежної держави. Ровесник революції. Його життя фактично поєднало два береги української незалежності. Він був таким мостом, який поєднує наше минуле і майбутнє, ключарем нашої таємничої брами, брами української культури», – розповідає літературознавець Олена Бросаліна.
Більшу частину свого життя провів у еміграції, працював чорноробом у порту, викладав давню українську літературу в Аргентинському Католицькому університеті, історію і теорію літератури в Українському вільному університеті у Мюнхені, готував і читав літературні огляди для української редакції Радіо «Свобода».
«Життєва доля Ігоря Качуровського в загальних рисах така ж, як і в інших видатних поетів та письменників повоєнної української еміграції: та ж трагедія вигнанства; ті ж поневіряння і тяжкі зусилля здобути місце в чужому світі; та ж ностальгія і вперта праця задля збереження національної і культурної ідентичності», - в передмові до поеми «Село в безодні» зазначив Іван Дзюба. Поема народилася із тяжких вражень та глибоких переживань самого автора, який відвідав рідне село в 1942 році. У поемі розкривається трагедія Голодомору в Україні.
Качуровський зараховував себе до перекладачів школи Зерова, сповідуючи точність відтворення не лише змісту, а й мистецької форми першотвору. Його книга «Круг понадземний» охоплює близько 670 поезій понад 350 авторів.
«Він знав усе: всі європейські мови, знав всю європейську історію, історію європейського слова від Карла Великого і аж до 20-го століття. І все це він змобілізував на українське слово», – каже український культуролог і письменник Вадим Скуратівський.
Головними творами свого життя І.Качуровський вважав прозові твори «Шлях невідомого», «Дім над кручею» та «Залізний куркуль». Книги знаходяться в фонді бібліотеки-філії № 5.
Немає коментарів:
Дописати коментар