До ювілею художника, засновника товариства пересувних виставок і садівника

Продовжуємо публікацію матеріалів із багаторічного  циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади» волонтера Оксани Кравченко.

19 квітня діячі культури, музейники, краєзнавці, журналісти і громадськість та переселенці  із Лозової  відзначили 190-ти річчя від дня народження нашого земляка Григорія Григоровича Мясоєдова, художника-передвижника,  який 40 років був членом цього Товариства,  садівника і громадського діяча, котрий наше губернське місто зробив містом духовності.

Григорій М'ясоєдов народився 7(19) квітня 1834 року  у с. Паньково, нині Новодеревеньковського району Орловської області. У 1856—1862 роках Григорій Григорович навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Вчився у А. Г. Маркова і Т. А. Неффа. Про це на відкритті  заходу з нагоди ювілею розповіла Ольга Курчакова, директор Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенко у Полтавській гравіметричній обсерваторії, що  розпочала роботу у 1926 році за ініціативою Олександра Орлова. Саме у будинку, побудованому сином Іваном, проходив цей захід. Г. Мясоєдов був невгамовною людиною, громадським діячем, котрий завжди  був на вістрі подій в Полтаві. Водночас він тут плідно працював. У нашому Художньому музеї (галереї мистецв) імені  Миколи Ярошенка зберігаються 44 живописних і графічних твори та 3 робочі альбоми.

«У 1863—1868  роках як пансіонер Академії мистецтв перебував у Німеччині, Іспанії, Франції. З 1870 році — академік, з 1893 року — дійсний член Петербурзької академії мистецтв. Один з організаторів і активних діячів Товариства пересувних художніх виставок. За переказами, художник мав різкий характер. Він не ужився з першою дружиною — піаністкою, кинув її, але офіційно не розлучився. Зійшовся з молодою художницею К. Івановою, яка 1881 року народила йому сина Івана. Григорій Григорович відвіз сина до Москви й віддав на виховання родині друга — пейзажиста О. Кисельова»,  - поділилася Світлана Бочарова, заступник директора з наукової роботи. Вона детально зупинилася на  полтавському періоді життя  і творчості Мясоєдова, адже  тут він прожив 20 років. У 1889 році завдяки сприянню полтавського лікаря О. О. Волкенштейна  М'ясоєдов придбав у полтавському передмісті Павленках садибу з великим фруктовим садом, парком і ставком, де оселився з родиною.  У нього був потяг до передачі сонячного світла і воно вабило його завжди. Садок став лабораторією для художника. За ним доглядали садівники дуже ретельно, однак він заборонив щось змінювати на території звивистого ставка і постійно малював його. До нині  збереглися невеликі етюди ставка. Г. Мясоєдов малював не тільки знаменитих людей, а  простих полтавців, як на полотнах «Сільська дівчина», «Стара з яблуком». У М'ясоєдова бували художники М. О. Ярошенко, В. К. Менк, М. М. Ґе, І. К. Пархоменко, В. О. Волков, скульптор Л. В. Позен, М. В. Скліфософський. 

Він був чудовим садівником  і для простих селян написав книгу «Як розвести фруктовий сад», яка була видана 5 разів. Його статті по садівництву  часто друкувалися на сторінках журналу «Хуторянин». У  садку Григорія Григоровича  було 196 сортів яблунь. Він першим посадив в Полтаві білу акацію, каштан, італійську тополю  (пірамідальну). Про це розказав присутнім на врочистостях ботанік і заслужений винахідник України Віктор Самородов. Мясоєдов не тільки полюбив українську культуру, а й став її частиною. Він велику увагу приділяв  вихованню художників. У Одесі, Харкові існували на той час художні школи, от він і посприяв розвитку цього в Полтаві, створивши школу малюнку та живопису.  У 1899 р. художник написав і подарував місту завісу для нового театру, що нині  зберігається в Полтавському краєзнавчому музеї, згодом був його почесним художником-консультантом. М'ясоєдов організував у 1894 р. у Полтаві школу малюнку й живопису, яка проіснувала кілька років. Таку школу пізніше відкрив І. К. Пархоменко, якому М'ясоєдов допоміг посібниками й матеріалами. Учениця художника М. Е. Бухгейм заснувала дитячий гурток малюнка. У 1909 р. завдяки ініціативі М'ясоєдова утворився музичний гурток із 12 осіб, зокрема, до нього входили піаністка М. А. Шимкова, скрипалі Ф. Ф. Климентов, В. С. Оголевець. Того ж року М'ясоєдов відвідав садибу професора І. Шимкова «Маринці» Кобеляцького повіту; восени ставив у театрі живі картини до поеми Т. Шевченка «Катерина».

17 грудня 1911 р. самотній художник помер у Полтаві. Спочатку його поховали на міському кладовищі, а через 4 дні переховали за заповітом, за особистим дозвілом імператора,  на садибі. Саме покладанням квітів  на місці його вічного спочинку і закінчився наш захід тієї дощової днини.

Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ.