Гіпотеза Кохання (книжка)

Цю книжку я полюбила за схожий стиль за автором Крістіни Лорен.

Молодіжна і легка в читанні.

І так, сюжет буде цікавий тим, хто обожнює біологію і все що пов'язано з хімічними процесами.

Ну ясна річ, що сама Любов і є та сама Хімія, Фізика, Біологія, Анатомія, Література, Музика, Мистецтво і так далі.

Автор Алі Гейзелвуд представляє нам читачам - унікальну свою історію, оповідаючи про життя нейробіологів, аспірантів, доцентів, професорів.

Між іншим, будучи і самою в житті професоркою в галузі STEM.

Ну я думаю у всіх є Google або Яндекс пошуковик, буде не так то й складно самим дізнатися, що це за "STEM" таке?))

Письменниця чудово справляється як з наукою, так і з літературою в жанрі сучасної прози любовної магії.

Можливо тому що вона жінка?

Чуттєва, емоційна, інтелектуальна, граціозна, унікальна у своєму роді.

А тепер про сюжет.

Головна героїня Олівія - простачка.

Непомітна.

Нецікава.

Ніякого особистого життя.

Про секс ніякої й мови.

Повністю віддається роботі, мріючи створити ліки від раку підшлункової залози, адже до того як вступити до аспірантури нейробіології, її мама захворіла на рак і незабаром померла.

Так що для Олівії, це стимул!

Допомогти людям, дітям, у яких є мами, і можуть також захворіти на невиліковну хворобу, але за допомогою ліків, побороти і перемогти рак!

Обнадійливо.

Її подруга Ань, сильно стурбована тим, що Олівія не хоче завести собі хлопця.

Як собаку, кота, ящірку, щось у такому роді.

Адже з хлопцем треба спілкуватися !

Приділяти йому час і увагу !

Пестити, любити, цінувати!

Годувати!!!

Зайві витрати.

Їй вистачає і щурів лабораторних.

Ань із цим не згодна.

Мужики можуть і забезпечувати дам, так-то.

"Треба тобі мужика, треба, щоб ти розслабилася і жила в повний кайф."

Олівія вирішує впоратися з цією проблемою "самостійно", і цілує на очах у подруги, професора Адама, головного антигероя всіх студентів на кафедрі.

*вдалий вибір, багатий а там і не жадібний*

Це було помилкою і сталося все в темряві.

Обидва то сліпі.

Не було світла в приміщенні.

Але у подруги очі як ліхтарі, бачать все здалеку.

Коротше, хлопця застали зненацька.

Йшов у туалет собі й бац!

Обсмоктали всього вздовж і впоперек.

Адам вважав це домаганням.

Вперше в історії людства, жінка напала на чоловіка!

Образливо.

І все ж таки виховання, тактовність і ввічливість не дозволило йому, для того щоб аспірантку відрахували з університету нейробіології.

Адже він давно закоханий в Олівію.

Але їй ще рано про це дізнаватися.

Треба ж почуття перевірити, сумісність у ліжку і таке інше.

Логічно.

Все зводиться до того, що Адам пропонує грати роль закоханих - Олівії, заради того щоб її подруга Ань повірила в те, що Олівія нарешті не самотня.

Дуже благородно.

По-джентльменськи, імхо.))))

Додаю уривочок їхнього діалогу:

"- Може, я скажу, що вас кинула?

- Дуже приємно, - незворушно відповів Карлсен.

Вона не могла зрозуміти, жартує він чи ні.

- Гаразд. Можна сказати, що ви мене кинули.

- Дуже правдоподібно, - сухо сказав він майже про себе."

Головні герої дуже смішні.

На перший погляд такі різні, День і Ніч.

Стаючи друзями, пізнаючи один одного краще, герої починають доповнювати один одного як Інь і Янь.

Біле і Чорне.

Зрозуміло, в сюжеті є і поганий антигерой.

Не Адам, а Том Бентон.

Найкращий у лапках друг головного героя, еххх.

Ось тобі на, не май сто друзів, а живи на "радість" усім!

Суперництво.

Конкуренція.

Сумний факт, але там де любов, завжди відбувається якесь лайно.

Без перебільшень.

Олівія це бачить, і не хоче, щоб кар'єра Адама повністю пішла під укіс, адже вони з Томом разом працювали й працюватимуть над подальшим розвитком у галузі нейробіології.

Дівчина вирішує відмовитися від стосунків, на користь коханої людини, звідси докладаю уривочок з книги:

"Істина, яка викреслить мене з рівняння, але зробить його результат кращим. Тому що я починаю задаватися питанням, чи не це і є закоханість. Бути готовим розірвати себе на шматки, щоб інша людина могла залишитися цілою."

Але чоловік не готовий ризикувати своїм серцем заради кар'єри і вирішує обрати кохану жінку.

Зачаровує.

Ось так фейкові стосунки і стали СПРАВЖНІМИ.

З хеппі-ендом!

Викинувши "найкращого" друга куди подалі.

Чого вчить ця книга?

Жити сьогоднішнім днем.

І бути впевненим у тому, що хтось любить тебе давно.

Ніхто не самотній.

Дякую за увагу, Любові тобі, читач.))))

Альбіна Діденко, читачка бібліотеки