Продовжуємо публікацію інформацій волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
Таку назву мала бесіда у музеї письменника, яку майстерно провела нещодавно для переселенців із Харкова та Лисичанська Леся Головко, науковий співробітник цього музею у рамках проєкту «Духовна Полтава».
Володимир Короленко познайомився із майбутньою дружиною, коли їй було 20 років, а йому виповнилося 22 роки, відразу відмітив її сірі очі та русяву косу. Проте сором`язливість призвела до тоог, що не проявляв активності і вона сама першою підійшла до нього, привіталася і назвала своє ім`я. Так розпочалася дружба двох студентів, яка пройшла випробовування часом, бо зустрічалися вони 10 років, також заслання, бо обоє побували в ньому за революційну діяльність. Подружжя дуже рідко сварилося. У 32 роки Володимир Галактіонович став батьком, а після 60 років – дідусем. Як змінила онука життя журналіста та письменника розповіла пані Леся, а ще про те як він висилав дружині та донькам засушені в книгах квіти, про миття голівок доньок дощовою водою і багато інших речей, які розкрили нам Короленка з іншого боку, невідомого широкому загалу. За що ми дуже вдячні пані Лесі.
Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиСпасибі Лесі Головко за чудову розповідь, Оксані Кравченко за її висвітлення, а блогу "Бібліомозаїка"бажаємо багато років життя!
ВідповістиВидалити