Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Сьогодні розмова піде про моду в одязі наших предків.
11 березня організувала першу виставку персональну Івану Герцуню, науковому співробітнику науково-масового відділу Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка «Лимарство крізь сторіччя: Реконструкція одягу та взуття останньої чверті ХV століття – початку ХVІ століття в Італії та на Україні».
У бібліотеці №5 я дала коротку характеристику політичній ситуації цього періоду в Італії, провела аналогію з сучасністю, назвала головних представників літератури, музики й оповіла про основні тенденції італійської моди.
Мода в одязі постійно змінювалася. Так, після Столітньої війни помітним в Європі став бургундське вплив. Під час Італійських воєн, побувавши в Італії французи, іспанці, німці та інші завойовники не встояли перед чарівністю італійської моди і поширили її за Альпами. У XVI ст. моду диктували іспанці, а з XVII ст. - французи. В середині XIV ст. в одязі відбулося серйозне зміна, що вплинуло на всю подальшу історію костюма: він став коротшим, що спочатку викликало різке несприйняття з боку моралістів. Коливання моди не змінили цієї провідної тенденції протягом століть. Основні предмети одягу у чоловіків і жінок складалися з нижнього і верхнього одягу, плаща, головного убору, взуття. Чоловіки носили також штани або ті предмети одягу, які поступово перетворилися в штани. Нижня білизна ще не було відомо. Його до деякої міри замінювали сорочки, а й їх навіть в гардеробі знаті було дуже мало. Коли Генріх IV вступив на французький престол, у нього була всього дюжина сорочок, причому не в найкращому стані. Спали голяка. Звичай спати в нічних сорочках став поширюватися тільки в XVII в. в заможних шарах суспільства. Дамські панталони з'явилися ближче до кінця XVI ст., І першими їх почали носити куртизанки - з гігієнічних міркувань і для краси. Пристойні ж жінки ще в XVIII в. вважали для себе неприпустимим їх носіння. Чоловіча нижня білизна з'явилося пізніше жіночої. Спіднє представляло собою сорочку в її численних різновидах (камиза, шенси і ін.). Сорочки простих людей виготовлялися з грубого полотна, заможних людей - з льону, тонкої вовни, шовку. Їх відрізняло також багате декорування: вишивка, шиття бісером, перлами, золотом. У XV в. цей предмет одягу часто вже не мав нічого спільного зі своїм прототипом. Сорочка перетворилася в жіночі сукні та чоловічі камзоли всіляких кроїв і довжини, з довгими і короткими, пишними і вузькими рукавами, вільними, з манжетами і на ґудзиках, з відкритою і закритою горловиною.Верхній одяг також розвинулася з сорочки (бліо), одягаються для тепла. Верхній одяг також вкорочувалася, видовжувалася, обужівалвся то зверху, то знизу; на ньому робилися розрізи і вирізи, що дозволяли побачити багато прикрашений спіднє. Однак основною тенденцією було обужіванння сукні зверху до талії, що давало тодішнім «законодавцям моди» найширші можливості для комбінування і додання покрою, зокрема, жіночих суконь, чималої пікантності і навіть привабливості. Декольте ставало часом дуже глибоким і його прихильники часто не знаходили потрібним прикривати його. Згодом верхній одяг збагатилася кофтами (Котта) і жакетами, куртками, жилетами і довгими безрукавками (сюрко), кафтанами, різними накидками. Дамська плаття доповнилося шлейфом. Для більшого тепла на верхній одяг одягали плащ - мабуть, найбільш консервативний з усіх предметів одягу. Цілісні штани з'явилися вже в XIV ст. Вони нагадували собою швидше сучасні колготи. Для міцності до них підшивали шкіряні підошви, що замінювали одночасно взуття. У XVI ст., коли навчилися в'язати і з'явилися в'язані панчохи і трико, панчохи відділилися від штанів. У XV ст. чоловічі штани збагатилися новою деталлю - гульфіком, що був окрасою чоловічого одягу протягшом двох століть.
Зміни в одязі відбувалися не тільки за рахунок довжини і крою, але і за рахунок фурнітури. Ґудзики, відомі ще в давнину, але забуті в епоху варварства, приблизно з XII-XIV ст. знову з'являються на одязі. Вони виготовлялися з дерева, каменю, металу, тканини. Ґудзики не тільки робили носіння одягу зручнішим, а й прикрашали її. Всілякі тасьми, шнурки, стрічки, пряжки і навіть дзвіночки урізноманітнили костюм. Паски не тільки стягували і підтримували просторий одяг, а й відповідно до моди орнаментували її, переміщаючись то вгору від талії під груди, то вниз - на стегна. До пасків прикріплялися гаманці. Спочатку вони були приналежністю костюмау виключно вищих станів, але з часом влаштувалися переважно ну купців і ремісників. У вишивці поряд з рослинним і геометричним орнаментом важливе місце займали герби, геральдичні тварини, девізи, вислови. Одяг охоче обробляли хутром.
На цій виставці у читальній залі бібліотеки показано майстерну роботу сучасника із шкірою. Показано 11 предметів, серед яких жіноче та чоловіче взуття, поясні сумочки вартового та військового, торговця, козацькі рукавички, піхви для кухонного ножа. Є тут і окремі речі і ХІХ століття, як сумочки торговців, що походять із корінних американців. Пан Іван був членом двох клубів («Історичної реконструкці»ї з 2014 по 2010 рр. та рольового фехтування під назвою «Слов`яни» з 2013 по 2016 рр.). Наприкінці заходу І. Герцунь показав присутнім деякі прийоми самозахисту.
Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар