Продовжуємо публікацію матеріалів із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади» нашого читача Оксани Кравченко.
Три роки я добровільно опікуюся переселенцями. У 2022 році було створено дві команди. Я їх образно назвала: «Ходячі» і «Неходячі». Були ще у мене 40 переселенців, яких я забезпечувала житлом , завдяки моїм знайомим і мало знайомим. Це Донецька область, Харківська та Луганська, Суми і Чернігів. Допомагала я й продуктами та ліками, однак в серпні 2022 року, ті, хто надавав таку допомогу, відмовилися це робити. Занадто багато було звертань від моїх переселенців.
У команді «Неходячі» у 2022 році було 13 сімей, у 2023 році – 12 сімей, цього року -9. Адже у вересні до мене приєдналася іще одна родина переселенців із Харківщини. Це вже 8-ме покоління проходить через мої руки за роки повномасштабної війни. Склад обох команд постійно змінюється, бо хтось їде в інші області, хтось виїжджає за кордон, а є такі, що повернулися додому ( на окуповані території). До «Неходячих» я ходжу сама. Дорога займає більше часу, аніж перебування з ними. Візити роблю часто вечорами. Добре, що світловий день дозволяв це . А от перевід стрілки годинника в жовтні зашкодить роботі. Різні долі у цих людей, однак у Полтаві вони знаходять не лише притулок, а й нових друзів у моїй команді. У 2022 році програма була розрахована виключно для переселенців. Однак життя показало, що й полтавці теж потребують всіх тих напрямків роботи. У 2023 році почала приймати в команду полтавчан, навіть родинами. Сюди в 2024 році входять здебільшого пенсіонери, бо працюючі люди не мають змоги відвідувати мої заходи у 28 проєктах творчої програми психофізичної культури переселенців . Я рада, що люди працевлаштувалися в Полтаві. Ми охоплюємо всі сфери життєдіяльності. Сумувати просто ніколи. Даю пару фраз-відгуків моїх переселенців:
- Всі дні зайняті різноманітними заходами, що для нас вигадує Оксана Володимирівна. Ніколи на ринок чи магазин сходити буває. Однак і думати про кінець теж ніколи. Весело проводимо час. ( м. Харків)
- Кожного разу на заході , за ці два роки, щось новеньке чуємо про Полтаву. Просто закохалася у це місто. Дивно чому до війни не бувала тут. (м .Суми)
- Стільки цікавих порад почула, що вистачить до кінця життя. Дякую всім учасникам програми пані Оксани, що робите наше сіре життя кольоровим. (м. Донецьк)
- Нещодавно прочитала низку книг по релігії, котрі принесла мені пані Оксана, і відкрила для себе багато корисної інформації. (м. Чернігів)
- Я раніше тільки їздила міським транспортом, бо дуже великі відстані в Харкові, нічого не бачила, весь світ був у вікні. А в Полтаві все інакше. Маленьке місто, де люди ходять пішки. Дуже подобаються піші екскурсії Полтавою, околицями, які організовує та проводить Оксана Кравченко і наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Ми дихаємо чистим повітрям і слухаємо про такі цікаві речі… (м. Харків)
- Я полюбляю кіно з дитинства. До ковіду часто бувала у кінотеатрах з родичами. А з 2022 року до 2024 року нікуди не ходила, лише телевізор. Він згорів у мене ще в серпні 2022 року. Я вдячна Оксані Володимирівні, що вона запросила мене в 2024 році до себе в команду. Ця полтавка проводить для переселенців та полтавців проєкти: « Фільми, побудовані на реальних подіях» та «Іван Котляревський – гордість Землі Полтавської»і «Ранковий бібліотечний кінотеатр» та «Вечірній кінотеатр» у цьому році. Ми подивилися стільки нових фільмів, які раніше не були в прокаті. А ще мені подобається в бібліотеці-філії № 2, де проходять 3 проєкти, що тут приємні бібліотекарки і дуже начитані. Такі насичені інформацією розповіді, потім обговорення стрічок. А вечірній кінотеатр , який влаштували під відкритим небом у парку працівники ЦКД і директор Оксана Володимирівна Михайленко, - просто супер! (м. Полтава).
- Я минулого року приєдналася до програми пані Оксани. Таке різноманіття заходів за формою і темами мене приємно вразило. Тут проходять заходи на замовлення переселенців. Та найбільше здивувало, що все в Оксани Кравченко безкоштовно. Спасибі всім людям, що працюють в цій програмі Оксани Кравченко. (м. Херсон).
У нас з`явився новий наймолодший член команди Отто, якому немає і п`яти років і важить він лише 180 грамів. Він мешкає у пана Івана, який взяв на себе обов`язки нашого фотографа, коли ми проводимо піші екскурсії. У нового члена чоловіче особове ім'я давньоверхньонімецького походження, означає — «власник», «спадкоємець», «багатій». Поширене воно в Німеччині, Швейцарії, Нідерландах та Австрії. Це улюбленець наш. Це білочка, яка знаходиться у постійному русі. Його цікавить усе… Члени моєї команди назбирали йому горішків, під час відвідин дендропарку в Полтавському аграрному університеті.
Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар