«Відлуння часу»

Продовжуємо публікувати матеріали волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Моя команда закохана в Полтавський академічний симфонічний оркестр. На його концертах, де він щомісяця своїми новими музичними програмами дарує містянам  і переселенцям море морально-емоційного задоволення, завжди повна зала. 

Без сумніву, це результат багатовекторної продуктивної репертуарної політики і самовідданих зусиль диригента. Важливу роль у забезпеченні блискучих планів художнього керівника колективу відіграють його колеги – оркестранти-однодумці.

Нещодавно ми побували  на концерті Super Brass мідних духових інструментів під назвою «Відлуння часу». Прослухали оновлену джазову програму, де звучали твори українські, американські, норвезькі та композиторів інших країн Європи. Є такий стереотип, що джаз — це суто американська музика, а не європейська. От наш оркестр і довів, що це не так. 

Символічно, що в рік 225-ти річчя Івана Котляревського концерт  артистів симфонічного оркестру відкрився піснею Виборного «Ой, під вишнею» із Опери «Наталка Полтавка». На цьому концерті прозвучали не лише  мелодії українських народних пісень, що є вічним джерелом фантазії музикантів, як, наприклад «Ніч така місячна», де соліст Андрій Овчаренко своєю граю просто заворожив слухачів.  А яка чудова пісня Мирослава Скорика «Подаруй мені ніч» і блискуче виконання полтавців.  Саме музика маестро звучить у понад 40 фільмах, серед яких, зокрема, картина Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». А ще, Мирослав Скорик першим почав вкраплювати джазові елементи в українську естраду. А також ми почули  на цьому концерті сучасні хіти української та світової класики. Почули ми твір «Прогулянка слоненятки» американського композитора, диригента  і аранжувальника італійського походження Генрі Манчііні, одного з найвидатніших композиторів в історії кіно. На його рахунку — чотири «Оскари», «Золотий глобус» і двадцять нагород «Греммі». Серед відомих творів Манчіні, музика до Рожевої пантери та пісня Moon River з кінофільму  «Сніданок у Тіффані». Нам сподобалося виконання  солістки Полтавського академічного обласного музично-драматичного театру ім. М. Гоголя  Катерини Єгоричевої, котра синтезувала,  доповнювала прийоми з естрадного та народного вокалу, вносячи в них нові яскраві елементи. Ведуча заходу  Аліна Синяговська представила унікальні історії про музикантів, композиторів, виконавців, чим значно розширила наше уявлення про джаз. У грі трубача Андрія Овчаренка ми відчули  на вечорі знання і силу, але також і лагідність. і пустотливість. 

Творчість Хоакіно Родріго дійсно виявилася цікавим, непрохідним явищем у музиці ХХ століття. Однак попри калейдоскоп стилів, експонованих у творах Хоакіно Родріго, його музика не містить і натяку на еклектику. Вона позначена потужним національним колоритом, що сприймається як глибоко особистісна інтонація. Майстерне виконання «Арангуезького концерту»— музичної композиції (сольного концерту для класичної  гітари й оркестру) іспанського композитора  викликало багато оплесків. Написано концерт в Парижі весною 1939 року. Твір є не лише найпопулярнішим творінням  Родріго,  а й найвідомішим твором класичної музики XX століття. Назва відноситься  до садів королівського палацу  в Арангуезі, де Родріго з дружиною  провели медовий місяць і мова йде про те, що переживав Родріго в 1939 році… Почули  музику із кінофільму «Привід опери», із серії кінофільмів про Джеймса Бонда.

Усім без винятку концерт сподобався. Про це свідчили гучні оплески після кожного номеру. Неймовірна насолода! Яскраві враження! Прекрасна музика і виконання! І все це запам'ятається надовго.

Дякуємо керівництву цього закладу культури за те, що даєте нам розраду для душі.

Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ