Літературні музеї створюються для того, щоб вшанувати пам’ять письменників, які народились, жили чи творили у тих місцях. Сьогодні річ піде про літературні музеї Полтавщини. Хоча Полтавщина є батьківщиною багатьох письменників і багато хто з них жив і творив тут, проте лише декому присвячені літературні музеї.
Письменники лишають по собі не лише геніальні твори і книжки, які сколихують думки і серця. Також лишається і матеріальна спадщина. Речі, якими за життя користувався письменник, багато чого можуть розповісти про його особистість і про час, який створив такого письменника. Адже без сумніву, саме часи створюють письменників і їх твори – дзеркало та образ тих часів.
Тут постає не лише питання часу, а й питання місця. Не усі письменники, прихисток яким дала Полтавщина, прославились саме тут. Багато хто створив собі ім’я у інших землях. Тож літературний музей показує не лише речі письменника. Він також знайомить відвідувачів і з іншими країнами, які уславили його ім’я.
Цей огляд рекомендується широкому загалу користувачів, які цікавляться літературою та історією рідного краю.
Великосорочинський літературно-меморіальний музей Миколи Васильовича Гоголя заснований 1929 р. у будинку де народився славнозвісний український письменник та відбудований 14 січня 1951 р. після його знищення у часи війни. Музей М. В. Гоголя у Великих Сорочинцях має два дні народження. За ідеєю народного артиста Амвросія Бучми та з ініціативи місцевих активістів у 1929 р. засновано перший Великосорочинський літературно-меморіальний музей М.В, Гоголя у будинку лікаря М. Трохимовського, в якому народився славетний письменник. У післявоєнний час на місці спаленого будиночка за проектом полтавського архітектора П. П. Черніховця збудовано нове приміщення музею.
Національний музей-заповідник М. В. Гоголя. Національний музей-заповідник є лауреатом «Премії імені Миколи Гоголя в Італії». Премія присуджена музею за вірне зберігання протягом 30 років родової садиби великого письменника, за палке служіння його пам’яті та просвітницьку роботу по популяризації його безсмертних творів. Потужний науково-культурний центр відомий далеко за межами України. Неодноразово нагороджувався почесними і пам’ятними відзнаками. Заповідник є пам'яткою архітектури національного значення і занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Літературно-меморіальний музей Івана Котляревського – цей музей відкрито у вересні 1952 року у старовинному будинку, який, за переказами, належав відомому поету і драматургу В. В. Капністу. Будівлю музею внесено до Списку пам'яток архітектури національного значення. Також філією цього музею є Музей-садиба Івана Котляревського – меморіальний комплекс у Полтаві на основі садиби, де 1769 року народився засновник нової української літератури Іван Петрович Котляревський. Садиба розташовується поряд з Успенським собором, що на однойменному майдані, на названій на честь письменника Івановій горі. Садиба занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України в статусі пам’ятки національного значення.
Полтавський літературно-меморіальний музей В. Короленка – створений на честь письменника-демократа, прогресивного громадського діяча й гуманіста початку XX століття Володимира Короленка. 21 рік його життя пов'язаний із Полтавою, де він жив з вересні 1900 року. У 1903 році В. Г. Короленко з родиною оселяється в будинку на Мало-Садовій вулиці, що нині носить його ім'я. Володимира Короленка розпочинає свою діяльність у 1928 році з виставки «Життя і творчість Володимира Короленка», організованої з нагоди 75-річниці від дня його народження. На основі останньої у 1940 році було створено музей, завідуючим якого стала донька письменника Софія Володимирівна.
Миргородський літературно-меморіальний музей Давида Ґурамішвілі. Створення музею стало можливим завдяки праці ряду українських та грузинських науковців (Павло Тичина, Петро Панч, Олександр Барамідзе), особистому клопотанню Миколи Бажана та подвижницькій діяльності знаного українського етнографа та лесикографа, педагога і першого громадського директора музею Івана Гурина.
Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди. Присвячений життю і творчості видатного українського філософа, просвітителя і поета Григорія Савича Сковороди, розташований на його батьківщині у Чорнухах Полтавської області. До музейного комплексу входить також відтворена меморіальна «садиба батьків Григорія Сковороди. Це значний осередок культури і пам'яті Чорнухинщини, меморіальне місце Григорія Сковороди національного значення.
Державний літературно-меморіальний музей-садиба Олеся Гончара. Музей у селі Сухе Кобеляцького району Полтавської області присвячений Олесю Гончару. Музей-садибу Олеся Гончара влаштовано у невеличкій селянській хаті, збудованій 1892 року Гаврилом і Єфросинією Гончарами. 2000 року, до п’ятої роковини з дня смерті Олеся Гончара, за клопотанням вдови письменника Валентини Данилівни Гончар, Героя України академіка Петра Тимофійовича Тронька та за сприяння Президента України Леоніда Даниловича Кучми в столиці дитинства Олеся Терентійовича (с. Сухе Кобеляцького району Полтавської області) створено меморіальний музей-заповідник його імені. 28 серпня 2000 року відбулося його урочисте відкриття.
Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного. Садиба-музей класика української літератури Панаса Яковича Рудченка, більш відомого світові під своїм творчим псевдонімом Панас Мирний. Розташована на затишній околиці Полтави. За кількістю особистих, меморіальних речей господаря садиба-музей Панаса Мирного — найбагатший літературний музей України. Музей міститься в одноповерховому дерев'яному побіленому будиночку, що ховається за тополями та бузком. Цю садибу Панас Мирний придбав на тодішній 3-й Кобищанській вулиці, нині названій його іменем.
Немає коментарів:
Дописати коментар