середа, 2 листопада 2022 р.

Вулиця Григорія Сковороди

Продовжуємо цикл  репортажів та кореспонденцій  про культурне і мистецьке життя міста «Моя Полтава – мої роки і спогади» нашої активної дописувачки Оксани Кравченко. Сьогодні публікуємо 225 матеріал.

2 листопада в рамках проєкту «Духовна Полтава» у бібліотеці-філії № 5 проведено бесіду для переселенців із Харкова і області, Луганської області та Донеччини, присвяченій вулиці Г.Сковороди. 

Він надавав перевагу особистій духовній свободі. Філософські трактати присвячував переважно етиці. А головним сенсом людського існування вважав самопізнання. Відстоював права людської особистості в кожній людині, що на ті часи означало сильну демократичну тенденцію. Відкрито засуджував московських гнобителів. Якось Катерина ІІ забажала побачити вже за життя відомого українського філософа особисто. Він прибув на її запрошення до палацу. Коли зайшла цариця до приймальної зали, всі присутні вклонилися, крім Сковороди. На питання Катерини, чому він не кланяється, відповів: “Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся”.

«Вулиця Сковороди — одна із вулиць Полтави, що  знаходиться у Київському районі. Пролягає від майдана Незалежності до вулиці Лугової», - розпочала розповідь Ганна Барська, науковий співробітник Полтавського  обласного краєзнавчого музею ім. В. Кричевського. 

Названа вона на честь Григорія Савича Сковороди, українського просвітителя, філософа і поета. Ця  вулиця  прокладена на початку XIX століття. Тут було поселення німецьких промислових колоністів, запрошених за часів Олексія Куракіна, тому перша назва вулиці — Колонійська. У 1920-х роках вона перейменована на вулицю імені Лассаля. Фердинанд Лассаль - це німецький політичний діяч, мислитель, лідер німецьких соціалістів. Основоположник течії в німецькому робітничому русі, названої його іменем. У 1875 — 77 роках споруджено головний будинок Полтавської Духовної семінарії. 1915 року в ньому розмістилося евакуйоване Віленське юнкерське училище. Від 1920 року в цьому будинку — Полтавський сільськогосподарський інститут (потім Полтавський державний аграрний університет). Нині  Національний аграрний університет займає також будинок колишнього Полтавського жіночого єпархіального училища. 1871 року у поміщика Башкірцева і німецьких колоністів Шиклера і Бенке придбано ділянку, на якій у 1875-76 роках інженером Федоровим споруджено будинок Полтавського духовного училища (нині аграрно-економічний коледж). А ще ця вулиця зберігає пам'ять про те, як у будинку № 7, у свого товариша Старицького, у 1861 році жив і помер український математик, механік і фізик, який  належав до козацько-старшинського роду  Михайло Васильович Остроградський.

Шановні читачі блогу «Бібліомозаїка», я бажаю Вам того, що радив Григорій Сковорода:» Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу». Пам`ятайте про це.

 Оксана Кравченко  член НСЖУ та МСПУ




1 коментар:

  1. Дякуємо за цікаву розповідь про вулицю і нашого філософа і музиканта та поета Григорія Сковороду, не лише про творчість, а й його смаки. Переселенці із Харкова та області, Лисичанська.
    Полтавці. Побільше пишіть про таких видатних людей, адже на прикладі їх життя ми вчимося жити.

    ВідповістиВидалити