пʼятниця, 24 лютого 2023 р.

Хто ж тебе так нарік, нам цікаво знати. Браїлки.

У нас уже було дуже багато мандрівок по рідному місту. І коли ми йдемо чи їдемо вулицями, уже якось по-іншому дивимось на свою Полтаву. Вона здається нам ще красивішою і величнішою. Цього разу помандруємо до великого житлового масиву Браїлки.

Це – історична місцевість, колишнє передмістя, відоме з ХVІІ століття. Тут серед густих перелісків стояв козацький хутір полтавського городового отамана, полкового осавула Івана Браїлка. Чепурні хати, сараї та клуні потопали у садках, а за ними городи. Відомо, що Браїлко – шанований козак і міщанин нашого міста, в 1664-1671 роках він обіймав поважні посади в полковій ієрархії, серед полкової козацької верхівки був значною постаттю. А сам хутір дуже довго був невеликим. Там було близько 30 козацьких дворів, жителі хутора володіли десятинами землі, яку обробляли. Земля всіх годувала і одягала. Більше про життя тих часів можна дізнатись з краєзнавчої літератури бібліотеки-філії № 5. 

У 20-х роках ХХ століття Браїлки включені до складу міста. Через ряд історичних подій початку ХХ століття на хуторі панувало запустіння і тільки згодом він почав оживати, але там стояли звичайні селянські хати. І тільки в 1960-х роках на місці колишнього хутора  почали зводити багатоповерхівки. У цьому районі поселилися сотні робітничих сімей, адже поряд виросли корпуси заводів газорозрядних ламп, хімічного машинобудування та інші промислові підприємства. Споруджуючи корпуси підприємств, будівельники саджали дерева, впорядковували територію. У 1964 році до Браїлок почали курсувати тролейбуси. Мікрорайон Браїлки, який раніше вважався околицею міста і був більше схожим на село, нині –  промисловий район обласного центру.


 

1 коментар:

  1. Дякую за цікаву інформацію про рідний серцю мікрорайон. Більше 30-ти років живу у ньому, а про походження його назви не знала.

    ВідповістиВидалити