Продовжуємо публікувати матеріали волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Поговоримо про сучасне мистецтво нашого краю.
«Країнами та континентами» назвав свою персональну ретроспективну виставку лікар-реабілітолог, лікар мануальної терапії, фотохудожник, художник, літератор, волонтер Ігор Лотиш, якого я знаю вже понад 30 років. Пан Ігор лікує тіло і душу, і важко сказати що в нього виходить краще.
Виставка, що відкрилася у літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського вражає своїм різноманіттям тем і жанрів, матеріалів. Адже тут акварель і пастель, чудова графіка і фотографії з багатьох країн Європи й Азії, де побував наш земляк до 2019 року. Ще з дитинства Ігор подорожував з батьками, побував навіть на Півночі. Жага до подорожей у нього в крові. Це цікава людина, креативна, постійно шукає нові техніки, підходи, знаходиться у постійному русі. Йому усе під силу, за щоб він не взявся, чи написати книгу про сучасний Ізраїль, чи зняти фільм про його легенди, чи створити серію картин про старовинну Полтаву, із якою ми нещодавно ознайомилися в музеї В.Г. Короленка..Ігор Валерійович є фотолітописцем культурного життя Полтави і всього Полтавського краю. А розпочинався його шлях у мистецтво з творчого товариства «Художник», виставкова зала якого знаходилася на вул. Чапаєва, де я з ним і познайомилася. Жодний захід у цьому осередку культури не проходив без світлин пана Ігоря. А пізніше тут відбулася його персональна фотовиставка, добре зустріта полтавцями. А взагалі його перша в житті персональна фотовиставка пройшла в читальній залі приватного інституту, де я працювала завідуючою бібліотекою і вона мала назву «Галопом по Європі». Це були фотографії з тих країн, де тоді побував Ігор. І от тепер, через стільки років, я знову побачила калейдоскоп: Іорданія, Франція, Угорщина, Польща, Німеччина, Італія, Єгипет, Ізраїль. Цікаво, небуденно. Я, очима Ігоря,дивилася на ці країни, на історію і сучасне життя мешканців, звичаї, традиції… Це перша частина виставки.
Другу складають картини. Сьогодні створено понад 1,5 картин. Цікаві його картини тим, що вони живуть, наповнені світлом та доброю енергетикою. Тут коні, люди, автобуси, човни. Всі знаходяться в русі, що є великою рідкісністю на персональних виставках у Полтавському краї, де все статичне. На цьому вернісажі такі різні і водночас світлі пейзажі: гірський, міський, марини. Гарно прописане небо, передано різний настрій. Пан Ігор малює старовинні, як архітектуру так і собори, мечеті, сучасні хмарочоси. Різні години , різні пори року. Жодна робота не підписана автором. Це дає можливість для роздумів глядачів, ностальгії за втраченим. Мені особливо сподобалася творча робота, де діти купаються у передзахідному сонці в морі. Дивишся, милуєшся, ніби поринаєш у дитинство. Мені пригадалася Євпаторія, коли мені було 7 років і я вперше побачила Чорне море.
Виставка Ігоря Лотиша - це наче сучасне прочитання казки про дванадцять місяців. До речі, і казки пише пан Ігор, сам їх ілюструє… Провела презентацію Валентина Скриль, старший науковий співробітник цього музею.
Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар