пʼятниця, 8 жовтня 2021 р.

Вперше «Великий льох» у Полтаві

Другий рік продовжуємо  публікувати на блозі  бібліотеки-філії №5 цикл замальовок про найцікавіші культурні  події краю «Моя Полтава - мої роки і спогади» нашої сучасниці  Оксани Кравченко. 

«Великий льох» мало відомий полтавському глядачу і читачу теж. У цьому творі в оригінальній, новаторській художній формі Тарас Шевченко втілює свою філософсько-поетичну концепцію історії України, головного зламного її етапу – злуки з Москвою та фатальних для нації політичних, соціальних, соціопсихологічних наслідків цього акту. У часи царату та радянський період  цей твір замовчувався. Генетичні витоки поеми виявляються на кількох рівнях. На рівні культурно-історичному це передовсім середньовічна західноєвропейська містерія та її модифікації в українському бароко. Сформована на ґрунті літургійного священнодійства і присвячена доленосним подіям християнської історії – народженню, смерті й воскресінню Ісуса Христа, містерія від самого початку несла в собі зерно типологічної схожості з так званим другим Старим Завітом, тобто з "еллінською", античною міфологією. Тут повторюється число 3. Це сакральне число 3  - три частини, три душі, три ворони, три лірники. Найважливіше у цій поемі Кобзаря  – акцент на архетипі Воскресіння, вірою в яке позначені Шевченкові пророцтва. Зі староукраїнською вертепною та шкільною драмою різдвяного й великоднього циклу, що успадкувала і разом трансформувала на національному ґрунті риси західноєвропейської містерії, тут є елементи бурлеску, наявні, зокрема, у розділах "Три ворони" і "Три лірники".

Друга генеалогічна складова поеми – традиція біблійних псалмоспівань і пророцтв, яка виявляє себе не тільки у тому,  що взяв Шевченко із 43 псалма Давидова , відомого також у його власному переспіві, а й у скорботних інтонаціях, гнівно-викривальних словах на адресу ворогів України, перевертнів та нерозумних і збайдужілих синів нації. На історіософському рівні для написання "Великого льоху" важили глибоко вивчені й багато в чому критично осмислені Шевченком історичні та історико-фольклорні джерела , праці українських, польських та російських історіографів, козацькі літописи, народні історичні пісні й думи, розповіді й спогади "старих людей", романтико-містична історіософська міфологія кирило-мефодіївців, нарешті власний життєвий – соціальний і психологічний – досвід учорашнього кріпака. 

На Україні  за нього взялися лише у  Чернігівському обласному театрі ляльок імені Олександра Довженка, у Полтаві - це друга постановка.

 Наш головний режисер Ніко Лапунов планував показ її  в кінці жовтня. Проте підготовка тривала так успішно,  що академічний обласний  театр ляльок  на День Незалежності України представив  прем’єру цієї містичної вистави. 

Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ


 

1 коментар: