суботу, 22 липня 2023 р.

Вистава «Поміж»

Продовжуємо публікацію кореспонденцій та репортажів волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

У ТРЦ «Київ» повела переселенців із Харкова та Лисичанська і Краматорська на виставу аматорського театру «Малафея». Особливістю цього театру є те, що твори, показані ними, мають містичний смак і практично всі постановки актори роблять просто неба, де декораціями слугує жива природа.

Я мріяла повести моїх нових друзів туди протягом року. Завдяки Надії Яківні ми побували на прем`єрі вистави чернігівського автора Ігоря Чайки, назва якої перекладається українською мовою «Поміж». Ігор Владиславович Чайка — український режисер, журналіст, громадський діяч. Голова Незалежної медіа-профспілки України (2016—2019 рр.). Закінчив театральне відділення Харківського інституту мистецтв (1979—1982 рр.). Працював у Чернігові й Києві: журналіст на державних і приватних радіо- і телеканалах, редактор, автор та ведучий програм, режисер, продюсер документальних фільмів і телевізійних проектів. Продюсер і режисер на студії TIME PRODUCTION ( м. Київ). Керівник ГО «Студія медіа-проектів „Вартові демократії“. Автор статей для газети «День», Інтернет-видання та журналу «Телекритика», сайту Інституту масової інформації (ІМІ). Він є співавтором посібників: «Журналістські розслідування», «Економічна журналістика», «Техніка репортажу», «Техніка інтерв'ю» (ІМІ, 2004—2006 рр.).

У виставі зайняті  молоді самодіяльні актори. Головну роль Льохи виконав добре нам відомий Дмитро Медвєдєв. Темного Янгола показала Анна Чернюк, Світлого Янгола – Володимир Матевосян, Архангела і прибиральницю у чистилищі – Ганна Шумейко, Хворобу і медбрата – Василь Буценко, а Смерть – Ольга Дяченко. Володимира Матевосяна я пам`ятаю ще по нічній екскурсії, присвяченій життю Володимира Короленка та його родини в Полтаві, де Володя так правдиво перевтілився у чекіста, що просто мурашки по шкірі йшли… Гарні костюми, що вигадали самі актори. Автором цього проєкту став Олексій Керусов. Це філософська вистава про вічні категорії. У душі кожної людини завжди живуть дві несумісні речі — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти. Інакше наша планета перетвориться на розсадник злої сили, здатної загубити увесь всесвіт. Про боротьбу добра і зла відомо ще з часів створення Біблії, а може, і ще раніше. Якщо ж звернутися до усіх світових культур, то і там можна знайти згадки про цю смертельну боротьбу. Добро — це, звісно, Бог. Як тільки не називали того, з ким повсякчас бореться володар Всесвіту, Бог, — Рогатий, Мефістофель, Диявол, Сатана... Вже більше двох тисячоліть ведеться та боротьба, але й досі невідомо, хто у ній переміг. Чаша терезів схиляється то в один, то в другий бік. Здається, що ніколи ми не дізнаємося, чи переможуть добро, мир на нашій планеті. Головна тема вистави – у людини є завжди вибір і життя прекрасне у всіх його проявах.

Оксана Кравченко член НЖУ та МСПУ


 

Немає коментарів:

Дописати коментар