Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера з 2-х річних стажем Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
Робота з глиною чудово підходить для людей різного віку, адже вона позитивно впливає на нервову систему та допомагає зняти стрес. Тому я давно мріяла про майстер-класи із кераміки для членів моєї команди.
У листопаді в ТРЦ «Київ», завдяки підтримці Надії Яківни Коновалової, начальнику відділу маркетингу та реклами, Заслуженому працівнику культури України, розпочалися безкоштовні майстер-класи для дорослих переселенців із Харкова, Лозової, Лисичанська та Новоайдара, у рамках проєкту «Творчість – Дар Божий». Надія Коновалова посприяла тому, що у нас пройшли три прекрасні майстер-класи, які провела Ірина Михайлівна Ардашева. Вона закінчила Полтавський , тоді іще державний педагогічний інститут імені Володимира Короленка, за фахом хімік. 20 років тому захопилася керамікою. Протягом 10 років вона працює в Обласному центрі науково-технічної творчості учнівської молоді. Ця майстриня досконало володіє традиційними техніками гончарування: робота на гончарному колі, ліпка, розпис та інше декорування кераміки.
Ще до винаходу гончарного круга в далекі часи до нашої ери кочові і землеробські племена займалися виготовленням керамічних виробів, залишки яких тепер знаходять археологи. Для чого тільки не використовувала людина глину. І для перших печерних малюнків, і для першої основи для письма у вигляді глиняних табличок на яких видряпували перші символи першої писемності. Глина оточує нас скрізь: ми їмо з керамічного або порцелянового посуду, живемо в цегляних будинках, саджаємо квіти в керамічні горщики, робимо собі маски з глини в очікуванні походу до улюбленого косметолога. В Київській Русі гончарне ремесло було надзвичайно розповсюджене. Власне в Києві протягом багатьох століть існував цілий район гончарів, від якого зараз лишилася назва вулиці на Подолі. У нас , на Полтавщині є центр гончарства - селище Опішне. На заході замішуючи глину, надаючи їй бажаної форми, удосконалюючи виріб, ми не тільки вчились новому, а й досягнули внутрішнього стану умиротворення, дефіцитного в наш воєнний час.
На 1-му занятті талановитий майстер Ірина із задоволенням передала переселенцям частинку свого досвіду. Після того, як нам надали необхідні інструменти і матеріали, ми змогли пізнати деякі таємниці ліплення оригінальних глиняних виробів. Викладач підказав, як розминати глину і надавати їй бажаний вигляд, формувати дрібні деталі. Ми робили сувеніри: панно «Калина» та пташок (голубів та ластівок) і рибок. Гончарний майстер-клас – це чудовий подарунок, завдяки якому кожен зміг втілити у життя свої креативні ідеї. На 2-му занятті у грудні ми створювали котиків та блазнів. На третьому їх розфарбовували, хоча першою фарбуванням панно «Калина» захопилася пані Людмила ще на 2-му занятті.
Дякуємо пані Ірині за прекрасне спілкування і навчання майстерності кераміста.
Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар