Улюблена іграшка своїми руками

Напевно, кожен з вас з дитинства пам’ятає свою першу улюблену іграшку…У когось це лялька Барбі, у когось вантажівка, куплена у великому магазині. А от у давнину люблячі руки мам, бабусь, а може і старших сестричок, дарували власноруч виготовлені ляльки. Це були прості, добрі, веселі вироби, яким малеча раділа не менші, ніж тепер.

Останнім часом саморобна іграшка як невід´ємний символ народних ремесел набула величезної популярності. Адже кожна невелика дитяча забавка — це відтворення художнього смаку нашого народу, вміння зробити з найпростіших речей справжнє мистецьке диво. До того ж таке, яким користуються щодня, яке не стоїть на полиці лише задля окраси, а сповнене життєвого смислу, бо допомагає людині, котра росте, пізнавати світ, бачити розмаїття всіх його барв. До вашої уваги знайомство зі справжньою майстринею з виготовлення панчішних ляльок, а поруч з цим фахівцем з упорядкування відеоматеріалів телеканалу «Лтава» Ольгою Страховою.

- Ольго Борисівно, як давно Ви почали виготовляти іграшки і хто вас цьому навчив?

Саме в панчішній техніці навчилася років 6-7 тому, коли перший раз такі ляльки побачила в Інтернеті. А взагалі творчістю займаюся з дитинства, мені дуже подобається. Мама вчила мене шити, а я виробляла різні м'які іграшки.

- Ви виготовляєте ляльки тільки з панчох чи володієте й іншими техніками (з інших матеріалів, наприклад)?

Я робила і м'яку іграшку, і панчішну. Але саме панчішна техніка мені подобається найбільше. Також я дивилася як роблять ляльку-мотанку, валяну з шерсті, але не пробувала їх виготовляти. Мені здається, що панчішна іграшка - це моє.

- Скажіть, як ви прийшли до ідеї виготовляти вироби саме з панчох?

Я відкрила інтернет і натрапила на Олену Лаврентєву, майстриню із Мелітополя. Колись я зайшла на сайт подивитися на світлини її нових іграшок, мені ці фото так сподобалися, що я задумалася над тим як виготовляти такі ж. Почала шукати різні уроки, дивитися майстер-класи. Мені дуже сподобалося, що у ляльок такі живі обличчя!

- Звідки ви черпаєте натхнення і як створюєте образ нової ляльки?

По-різному в мене образи з'являються. Іноді якусь книжку прочитаю, іноді хтось щось замовляє і хоче конкретну ляльку, або ж іграшки, присвячені певній події. Наприклад, у мене є чудові наречені, яких замовляли на річницю весілля.

- Ви влаштувуєте виставки своїх робіт?

Так, у мене була перша виставка в Полтавському літературно-меморіальному музеї імені В.Г.Короленка, яка потім перейшла до бібліотеки-філіалу №5 Полтавської міської централізованої бібліотечної системи. Я ніколи не планувала займатися такими заходами, але співробітниця музею Людмила Ольховська зацікавилася моїми роботами і загорілася бажанням влаштувати виставку, яка робилася нашвидкуруч, за три місяці, для лялькаря це дуже мало часу. Я робила ляльки і вдень, і вночі, аби встигнути до виставки. Це був мій перший досвід і було представлено публіці 17 робіт.

- Які у вас враження від першої виставки, плануєте ще?

Людям сподобалися мої ляльки і з'явилися нові замовлення на лялечок. Також організатори сказали, що прийшло багато людей, а таке буває не завжди. Одні люди навіть із Санк-Петербурга приїжджали, інші з Білорусії, то навіть запитували чи можна прийти на мою виставку. А я ж кажу: «Звичайно»! Я ж і роблю виставку, щоб на неї дивилися.

- Скільки ляльок ви вже виготовили взагалі і яка ваша улюблена?

Я їх всіх люблю! А вдома в мене є моя найперша лялечка-феїчка, я її не продаю, це мій талісман. Але мої іграшки різні за складністю. Найскладнішою була балерина Кармен, дуже багато часу в мене на неї пішло. Ляльку я приблизно роблю яку тиждень, яку два, а на балерину в мене пішло аж три. Зробити сам корпус ляльки не складно і не довго, а на оздоблення йде найбільше часу.

- Опишіть, будь ласка, процес виготовлення ляльки.  Які використовуєте матеріали ?

По-перше, якщо я починаю робити ляльку, я уявляю її образ, зберігаю його в пам´яті, пробувала малювати, але в процесі виготовлення постійно щось змінюється і це не зручно.

- Поширюєте ви свою творчість у соціальних мережах?

Свої роботи демонструю тільки на сторінці у Фейсбуці. Існують спеціальні сайти з хенд-мейду, але ніколи не відправляла туди свої роботи, не мала такої мети. Ще всі мої друзі, підштовхують мене, кажуть вже давно час відкрити власний інтернет-магазин, бо ляльок накопичилося багато, потрібно ж їх десь зберігати, продавати.

- Пані Ольго, Ви проводите майстер-класи по виготовленню ляльок?

Так, я проводила декілька майстер-класів, але здебільшого для учнів шкіл, також приїздили дітки з позашкільного табору селища Гожули, я проводила урок у бібліотеці-філіалі № 5.

- Якими видами творчості ви ще володієте? Вишивка, наприклад, в'язання?

Я застосовую ці техніки у виготовленні ляльок, в'яжу гачком одяг, взуття для іграшок, вишиваю їм сорочки. В'яжу я гарно, свого часу мене навчили мама і бабуся. Також вишиваю стрічкою, здебільшого квіти. В мене є навіть сумочка, сплетена зі сміттєвих пакетиків і оздоблена стрічками. Також можу окремо вишити якусь картину: якось ми робили фільм на телебачення про церкву в селі Вельбівка і треба було зробити нібито майстриння вишиває цю церкву. Я вишивала в техніці напівхрест, потім подарувала картину режисеру цього фільму Людмилі Нестулі.

- Як до вашого хоббі ставляться рідні і друзі?

Підтримують. Коли я робила ту ж саму виставку, то і мама, і донька, і син, і невістка з зятем - всі допомагали! Вони творчі люди також. Син робив підставки для ляльок з дерева, донька допомагає мені бува порадою, підбором матеріалів.

- Ваші ляльки на замовлення відправлялися в інші країни ?

Так. В мене одна лялька у Німеччині, одна у Польщі, декілька ляльок живуть у Росії і одна нещодавно поїхала у Сполучені Штати Америки.

- Для яких потреб у вас частіше замовляють ляльки. Для інтер'єру чи як іграшка для дитини?

Є іграшки, які для дітей замовляють. Але тоді я їх по іншому трохи роблю. Бо деякі ляльки, які я роблю інтер*єрні, в них деталі на клею, очі наприклад, для декоративних іграшок клею достатньо , але якщо нею гратиметься дитина, то може і відірвати різні дрібні деталі, а це небезпечно. Є також матеріали, які не можна використовувати для дитячих іграшок. Якщо у звичайної ляльки волосся може бути з шерсті для валяння, то у дитячої ні, їх легко відірвати. Всі деталі повинні бути міцно пришиті і наповнювач в іграшці я використовую гіпоалергений, коли ж у інтер*єрної ляльки звичайний синтипон.

- Що для вас означає мистецтво взагалі?

Я дуже люблю мистецтво. Я дуже люблю живопис, мені подобаються різні техніки малювання. З дитинства мені подобалося малювати, в мене була подруга, яка була на три роки старша і вона дуже гарно малювала, я теж хотіла навчитися як вона. І все сиділа постійно щось вимальовувала, різні стінгазети, плакати. Зараз в мене дуже гарно малює син, займається прикладним мистецтвом донька. Але я також любила робити щось руками, створювала не тільки ляльки а і меблі, одяг, аксесуари для них.

Яна Воробйова