
"На четвертий день після похорону Карпо і Лаврін почали ділитись батьківськими спадками". А зараз знайома сценка з нашого сьогодення: "Овва, який розумний! Забери ще половину котів та собак! - кричала Кайдашиха. - А батька хто лупив у груди? Лаврін хоч батька не бив. - Не бив, тільки не слухав! - сказав спокійно Карпо. - А ти забув, що я ще живу на світі? І я маю якесь право на батькове добро. Ти ладен, мабуть, мене живою в землю закопати! - говорила Кайдашиха." Ну а як Кайдаші ділили грушу, пам’ятають усі.
Немає коментарів:
Дописати коментар