«Наближається вже сонце, геть розвіюється тьма!»

Шота Руставелі — видатний грузинський середньовічний поет і державний діяч XII ст. В історію літератури він увійшов як автор епічної поеми «Витязь в тигровій шкурі», визнаної однією з вершин світової поезії. 

«Витязь в тигровій шкурі» — створена в золотий вік грузинської історії — в період правління цариці Тамари, яка славилася красою та розумом. Подальші потрясіння, війни і набіги ворогів не зберегли оригінал великого твору. Найдавніший  рукопис датується 1646 роком, а  друковане видання «Витязя в тигровій шкурі» вийшло в 1712 р. у першій  грузинській друкарні під редакцією царя Вахтанга. 

Рибні страви Полтавщини

Гастрономічна культура Полтавщини – це явище, що формувалось під впливом багатьох факторів. Історичні події, географічне розташування, культурні традиції – усе це залишило слід на кулінарних уподобаннях. 

Дослідники стверджують, що сформована, в основному, до кінця XVIII ст. полтавська кухня відзначається різноманітністю і поживністю. Головним на столі був хліб, також у раціоні жителів регіону були й каші, страви з овочів та фруктів,  м’яса, риби, молочні страви. 

Мандаринове небо

Вона любила сірі шкарпетки не за зручність, а за можливість розчинитися в них. 

В'язане полотно, бліде, як ранковий туман, безмовно обіймало щиколотки. 

Це була її тиха, непомітна броня. 

У сірих складках не було ні іскри, ні відблиску, ніщо не кричало про бажання бути поміченою. 

Шкарпетки служили їй і маскою, і притулком від світу, де таїлися ніжність, сором і ті грані особистості, що боялися вийти на світ.

Ми вдячні нашому читачу Михайлу Іконнікову, лікарю-психіатру за подаровану книгу "Цитати незламності". Це видання має на меті підтримати українців у тяжкі часи випробувань, нагадавши вислови мудрих людей. 

"Паніка - завжди набагато небезпечніша, ніж причини, що її викликали." (авторський вислів укладача)

Концерт симфонічного оркестру з молодими солістами родини Шутко

Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера і нашої багаторічної активної читачки Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Сьогодні поговоримо про музику і молодих віртуозів із Львова.

Моя команда обожнює концерти Полтавського академічного симфонічного оркестру. Кожний дарує нам знайомство з невідомими сторінками життя і творчості композиторів світу і України, а найдовершеніше їх виконання викликає просто шквал позитивних емоцій.

Починаємо новий рік з нових книг!

Науковці впевнено доводять, що книжки роблять нас кращими, розвивають емоційний інтелект, пропонують практичні поради, розширюють світогляд та є інструментом для зменшення стресу. Шановні наші читачі, ми раді що ви у нас є і завжди вас чекаємо!

 

Різдвяний павук – прадавній оберіг українців

Працівники бібліотеки-філії №5 запросили усіх охочих долучитися до затишного різдвяного майстер-класу та створити власного  оберегового  різдвяного павука. 

З давніх – давен прикрашали оселю до Різдва.  Перед святом дівчата збиралися і плели різдвяних павуків. Солом’яний  павук, як оберіг дому створював особливий настрій, мав символічне значення, був оберегом, покликаним охороняти будинок, забезпечував майбутній урожай та добробут родини. 

Андрейна Кордані «12 вбивчих днів»

Перше знайомство з Мирославою Мокляк

Продовжуємо публікувати матеріали волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

У рамках проєкту "Творчість - дар Божий"  нещодавно побували члени моєї команди  на вернісажі Мирослави Мокляк "Свідки моєї тиші" у Полтавському літературно-меморіальному музеї Володимира Короленка.  Дивне і рідкісне ім`я нашої сучасниці, яку  її мама назвала на честь героїні з твору "Захар Беркут". Цікава особистість і цікавий шлях цієї красивої жінки - науковець, педагог, фотохудожник. 

Правильне бажання

Взимку в бабусиному саду росла не проста ялинка: низька, з корою, що ледь мерехтіла в морозному світлі, і голками, що шепотілися на вітрі, як старі сусіди. Напередодні свята онуки — брат і сестра — прийшли до неї, і в їхній уяві вже горіли гірлянди, лежали коробки зі стрічками, і за столом лунав сміх.

«Зрубаємо, — сказав хлопчик, — і буде у нас свято».

Бабуся прикрила хустку долонею і тихо сказала: