субота, 22 листопада 2025 р.

«Голодомор в історичній пам’яті українського народу»

 До річниці трагедії у читальній залі книгозбірні організували книжкову виставку-інсталяцію. 

Показ експозиції розповідає, чому Голодомор є геноцидом та привертає свою увагу можливістю більше дізнатися про ті страшні події в житті України.


четвер, 20 листопада 2025 р.

Берегині Полтави


В стінах нашої книгозбірні знову відбулася подія варта уваги. Волонтери загону «Берегині Полтави» своєю невтомною працею і щирою підтримкою допомагають захисникам. Це – свідчення того, що відвага і любов до Батьківщини мають силу змінювати світ. 

середа, 19 листопада 2025 р.

«Весь світ в кишені»

Книги, на обкладинках яких зазначені імена Джеймс Гедлі Чейз, Реймонд Маршал, Джеймс Л. Догерті, Амброз Грант, належать авторству однієї людини. Його справжнє ім’я - Рене Брабазон Реймонд. 

Автор близько 90 романів та повістей, виданих більш ніж 30 мовами мільйонними тиражами, письменник зі світовою популярність, майже ніколи не давав інтерв’ю, за життя про нього не було написано ні одної монографії, факти з відкритих біографічних джерел скупі та неточні.

субота, 15 листопада 2025 р.

Відгук на прочитану книгу

 З поміж всіх оповідань «Південних морів» Джека Лондона «Страшні Соломонові острови» - найіронічніше.

Історія про самовпевненого Берті Аркрайта, якого дотепно провчив досвідчений капітан Малу, влаштувавши йому через своїх підлеглих – Гансена і Гарівела приємні зустрічі із найжахливішими людьми Соломонових островів: людожером Сумасаї, який полюбляв мֹ’ясо білих «тільки якщо вони не хворі», «а то якось з’їв і хворого», від чого у нього «живіт багато болів», також із страшним Аукі «справжнім чортом» і малолітнім кухарем Ві-Ві, який регулярно отруював їжу своїм білим хазяям і нагодував Берті отруєною яєчнею… Але, не зважаючи на це, Берті вижив. Вижив, щоб стати людиною над якою страшно реготали усі страшні Соломонові острови.

Євген Чумак, користувач бібліотеки


четвер, 13 листопада 2025 р.

Цифрова освіта в дії

Долучилися до «Місяця цифрової грамотності» — щорічної ініціативи, спрямованої на вдосконалення цифрових навичок українців. Ця кампанія має на меті популяризувати цифрову грамотність та поширювати знання про необхідні цифрові навички для життя і роботи.

Концерт, наче поцілунок

Продовжуємо публікувати матеріали волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Поговоримо про те, як сприймають глядачі виступи Полтавського академічного симфонічного оркестру на прикладі моєї команди, до складу якої входять переселенці іх різних областей України та полтавці.

Війна, економічні виклики та зміни в повсякденному житті залишають глибокий відбиток на емоційному стані українців. За останніми результатами опитування, проведеного в межах програми ментального здоров’я "Ти як?", майже половина громадян — 47% — визнають, що перебувають у стані високого рівня стресу.

Світлячок

Вона завжди ставила свічку у вікно. 

Не тому, що хтось чекав на неї, а тому, що їй самій хотілося знати: чи є ще куточок світу, який зігрівається від її світла? 

Свічка горіла рівно, з м'яким гудінням, ніби в її полум'ї жив маленький осінній вулик — теплий, густий, з запахом воску і пряних трав.

Люди йшли повз по своїй тривожній вулиці. 

середа, 12 листопада 2025 р.

Квітнуть соняхи

Переступивши поріг читальної зали бібліотеки – філії № 5, відразу потрапляєш ніби в  інший світ – світ яскравих фарб. Та це й не дивно, на тебе дивляться соняхи. Барвисті, теплі, яскраві та незвичайні. У вернісажі позитиву книгозбірні представили свої роботи вихованці студії образотворчого мистецтва «Веселка» Будинку культури с. Розсошенці, Щербанівської ТГ.

Це – не просто квітка, це – символ української землі, символ сонця і життя, жовтогаряче диво. 

середа, 5 листопада 2025 р.

Осінні обрядові страви

Сонячного осіннього дня в читальній залі бібліотеки-філії № 5 зібрались поціновувачі народних страв. Українська національна кухня з давніх часів відзначалася великою різноманітністю  з високими смаковими й поживними якостями. Про національні страви з яскраво вираженими традиціями присутнім розповіла завідуюча етнографічним відділом Полтавського краєзнавчого музею ім. В.Кричевського Марія Пісцова.