Користувачам у нотатник

Камінь посеред саду - це доля головного героя книги інженера Андрія Трояна. Андрій  - невдаха: його кидає дружина, помирає друга дружина, негаразди на роботі. Він намагається змінити свою долю, вийти із зачарованого кола невдач, але він приречений. Камінь виявився занадто важкий, Андрій не зміг підняти його.

"- Звідки цей камінь в саду? - спитав Верещук. Та ще мій покійний батько привіз його звідкись із кар’єру, - пояснила мати загиблого. Казав, що сад прикрашатиме. А, бач, як вийшло..."

Книга наповнена почуттями головного героя, іноді цих почуттів забагато, як на мою думку. А яка ваша думка?