середа, 26 вересня 2018 р.

Читачі рекомендують

Своїми думками про прочитану книгу ділиться наш молодий читач Мотузюк  Денис.

"Найкраща книга року" - написано на обкладинці. Цю книгу я прочитав з метою зрозуміти, яка ж вона "найкраща".



Головний герой Герман їде в місто свого дитинства рятувати бізнес  брата. Новим поглядом дивиться на людей, яких він знав давно. Це прості люди, деякі з кримінальним минулим, які впали в безнадьогу і меланхолію, мова яких наповнена нецензурною лайкою (як в житті). Ці люди родом з 90-х, з промислової зони Донбасу. Перестрілки, мафіозні війни, бандити і рекет, алкоголізм, безробіття - туга і депресія не тільки в економіці, але й в душах людей. Текст наповнений курними дорогами, старими машинами і автобусами, занедбаними хрущовками. Реальність проржавіла. І в цій пилюці борсаються люди, намагаючись знайти тверде підгрунття. "Випало так, що ви живете тут усі разом - і хрещені і нехрещені, і штунди, і якась босота, яка й читати не вміє як слід. Я тут різних бачив. Ви тут народились і тут виросли, тут ваші родини і ваш бізнес. Все правильно, все справедливо. Але ви воюєте між собою, не розуміючи головного - ворогів поміж вас насправді немає. Вас стравлюють, примушують іти один на одного, послаблюючи вас і роблячи вас беззахисними.

Тому що доки ви разом - вам немає чого боятись. І взагалі - не потрібно боятись. Навіть тоді, коли вас закинуть до ями з левами і не буде звідки чекати допомоги. Просто потрібно покладатись на себе та на свою витримку."

Раджу прочитати цю книгу і скласти про неї особисту думку.

Немає коментарів:

Дописати коментар