Читачі рекомендують

Оксана Сайко — дипломант літературного конкурсу "Гранослов-2006", переможець конкурсу на найкращу повість від журналу "Дніпро"2009 року (повість "Волоцюги").

Прочитавши повість "Волоцюги"  починаєш пізнавати світ цих обездолених людей, їхні драми, страждання й маленькі радощі, а ще розумієш, що дає їм сили вижити - так вважає наша читачка Алла Юренкова.

"Різні люди. Різні долі. Різні обставини.

Хто опиняється на дні та пливе за течією, а хто не дивлячись на скрутне становище, не дивлячись ні нащо, залишається людиною. Моя інтелігентна, правильна бабуся завжди казала, що у людині, насамперед, треба бачити гарне ("В человеке, прежде всего, надо видеть хорошее"). Це важко, це складно, але так по-людяному, глибоко і чесно.

Оксана Сайко у своїй повісті "Волоцюги" зобразила не тільки спотворне, жахливе життя (існування?) волоцюг, а й те добре, що є у них у душі: ким би ти не був, яким би ти не був , але насамперед ти людина і чуже горе не байдуже тобі. Зупинитися, дати руку, допомогти, хай потім і випити (хто не без гріха), але не пройти повз чужого горя байдуже. І у волоцюг є серце!

Дякую автору за зворушливу розповідь, виплакані сльози і можливість подивитись на безхатьків іншими очима. Вони не тільки брудні, немиті, вдягнені в неохайний одяг, вони - люди, як я і ви, такі, як ми з вами. Тільки от в житті від суми і від тюрми..."